22.03.2011 20:49
-
639
    
  2 | 3  
 © Юлія Змій

Я одружилася весною

У піднесеному настрої, у семирічній давності, спогади про весну...

Я одружилася весною,  

Я вийшла заміж за весну,  

І, навіть, очі й ті говорять:  

Що я коханням лиш живу.  

Що я з тобою божевільна,  

І ти неначе не в собі,  

А може трішечки вагітна,  

І ти би вилетів з Землі.  

І поселився на планеті  

Твого кохання і мого,  

І, навіть, щастя не в монеті,  

Бабло засунь собі в пальто.  

Воно можливо пригодиться,  

Але не купиш ти всього.  

Бо я така яка годиться,  

А що без мене?-всеодно.  

Ти подумки завжди зі мною,  

А я в твоїй лиш голові...  

Візьми й згадай, що за спиною...  

Щасливі були наші дні. 



11.03.2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.03.2011 00:10  Наталка => © 

Сподобалось!

?