09.12.2016 00:54
для всіх
128
    
  1 | 2  
 © Панін Олександр Миколайович

Гудзики

Гудзики

Важкодепресивне

Темне переходить
В Чорне,
Чорне – в Морок,
Морок…

Невже втрачаю я

Свого Мужчину?

Ховаються

Ознаки Явні

У Напівтемряві Емоцій.

Та Серце знає Все…

Душа болить

Не дуже навіть, 

Та безупинно.


А Чорний Колір

Чорнильним

Фіолетом

Рожевий Внутрішній

Мій Світ

Затоплює

як Морок

Непроникний.


Ось Гудзики…

Я пришиваю їх

До любої сорочки

Рідної Людини.

За Гудзиком, за кожним

відгризаю нить

І відчуваю, 

Ніби

Рву безжально

Все те, що зв’язувало

Нас…

Коханого від Себе

Відгризаю…



О, Гудзики!

Молю!

Нехай не буде

Вам

Кінця!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!