11.12.2016 23:23
лише 18+
192
    
  5 | 5  
 © Серафима Пант

Дотик

У полоні невидимім ніжності

Погляд швидко втрачає прицільну колючість, 

Розумово-сердечні розбіжності

У очах океани прибоєм озвучать.


Сила хвилі гарячого дотику

Будить ріки молочні здіймання-збіганням, 

Понад вінця беж жалю і спротиву

Повноводдя емоцій пульсує бажанням.


Нереальність реального збудження

Намагнічує простір космічною ніччю, 

Мить зашкально-термальністю звужує

Світ до тіл двох мелодій небесно-готичних.


Ейфорія взаємопроникнення

До таємних галактик скеровує вміло, 

Центр вібрації - шляху освітлення;

Знайде пристрасть дороги розпеченим тілом.


Забуття поглинає вогненністю -

Підсвідомий полон на шляху до свободи, 

Лише внутрішній поштовх взаємності

Обертає в цунамі легесенький дотик.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.12.2016 09:09  Георгій Грищенко => © 

Гарно, захоплююче. Натхнення Вам!

 12.12.2016 21:50  Світлана Рачинська => © 

Чарівно, люба Серафимочко) Читаю) І теж рада бачити!!!

 12.12.2016 21:49  Олена Коленченко => © 

Лише внутрішній поштовх взаємності
Обертає в цунамі легесенький дотик - як гарно сказано!!!

 12.12.2016 01:37  Серго Сокольник => © 

От люблю я цю тему) І робіть зі мною що хочете, Серафимо)

 11.12.2016 23:30  Панін Олександр Мико... => © 

Чудовий вогненний вірш, коментарі зайві.

Може варто

робити довші паузи

між публікаціями,

щоб читачі встигали

ознайомитись і оцінити?