Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.12.2016 13:24Журналістика та ЗМІ
Про Новий Рік  До Різдва Христового  
Декомунізація діда мороза
71000
Без обмежень
© Сліпокоєнко Роман

Декомунізація діда мороза

Сліпокоєнко Роман
Опубліковано 13.12.2016 / 39026

Останнім часом у пресі рясніють повідомлення про те, що Дід Мороз – вигаданий персонаж і є пережитком радянського минулого. Частина політиків та лідерів громадських організацій заявляють про заміну новорічного культу. За їх переконанням, одноосібним улюбленцем дітей має стати Святий Миколай. Проте подібна підстановка є не зовсім доцільною. Проблема полягає у тому, що Дід Мороз і Святий Миколай є рівноправними в Українській культурі, та навіть різняться своїми функціями.

Культ Мороза у слов’янській демонології зародився декілька тисяч років тому. Він значно різнився від свого сучасника. Його змальовували у образі старої снігової потвори, котра завдавала шкоди особистому господарству та більше ображала дітей ніж дарувала їм радість. Він уособлював собою образ суворої зими, що різко контрастував із ликами весняних та літніх божеств. Разом із Морозком, язичницька культура подарувала культ Трескунова, Студенця, Карачуна, Зимника. Всі вони є «братами», котрим поклонялися різні слов’янські племена. Визначальною рисою Морозка є прив’язаність його до свята Зимового сонцестояння. Найдовша ніч вважалася піком діяльності Морозка, а зі сходом сонця починався новий життєвий цикл. Проте його культ у порівняні із іншими божествами був не дуже поширений.

Розповсюдження християнства на Русі розчинило культурну різноманітність. Більшість божеств та ритуалів пов’язаних із ними назавжди зникли, деякі трансформувалися у християнські культи. Пам’ять про обрядовість пов’язану із Морозком залишилась тільки у сільській місцевості. Його відродження пов’язують і розвитком Романтизму. У ХІХ ст., частина етнографів, письменників та художників у пошуках натхнення копирсаються у народній міфології. Після художнього обробітку зимового циклу і народився культ сучасного діда Мороза та його супутниці Снігурки. Подібний злет народної культури не був унікальним, варто згадати тільки братів Грім, котрі подарували нове життя германським віруванням перенісши їх у казки. У Дореволюційній Російській імперії будуть створенні перші іграшки у формі «веселого бородання», надруковані листівки, а дітвора вже отримуватиме подарунки від нього під ялинкою.

У двадцятому столітті навколо нового року вируватиме безліч міфів. Одним із яких є те, що святкування нового року 1 січня запровадив Петро І. Проте, ця дата більше стосується Російської глибинки. На Українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського з середини ХІV ст., новий рік відмічався 1 січня, а все літочислення велося від Різдва Христового.

Наступний міф створюють сучасники характеризуючи діда Мороза, як негативного персонажа принесеного зі Сходу. І, дійсно, поширенню цього образу сприяли комуністи у власних антирелігійних кампаніях. Вони прагнули знищити культ Святого Миколая, котрий був у цей час не тільки релігійним, але і розкрученим західним комерційним брендом. Тому образу Санта-Клауса протиставили діда Мороза. Але головні відмінності формували не партійні лідери, а суспільство, що і створило всі атрибути сучасного новорічного свята.

Святий Миколай також є запозиченим персонажем. В Українській історії він більш відомий у релігійному контексті. Основним його лейтмотивом є благодійність. У католицькому світогляді існує безліч свят присвячених Святим, котрі допомагають місцевому населенню. Культи більшості із них були поширені тільки на незначній території та з плином часу зникли. Тоді, як образ Святого Миколая став мультинаціональним. Звичка дарувати дітям подарунки під подушкою на територію України, ймовірно, прийшла із Польщі. А сучасний лик Миколая став витвором масового мистецтва у ХХ столітті.

Найважливішим моментом є те, що на відміну від Діда Мороза культ Святого Миколая немає жодного відношення до нового року, а є незалежним образом. Тому виникає питання – чому потрібно змінювати одну постать на іншу? Адже вони не пересікаються ні хронологічно, ні символічно. Проте, відповідь закладається у масовому поширені культу Санта Клауса, котрий увібрав найкращі традиції різдвяних свят.

Для української традиції ці постаті є новими та навіть незвичними. Феєрія зимового циклу свят у слов’ян пов’язана із колядою. Вона дарує неповторні різдвяні образи, тому перш ніж розпочинати змагання між дідом Морозом і Святим Миколаєм потрібно згадати українську традиційність, що має тисячолітню історію.

с. Хацьки Грудень 2016
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
09.11.2016 Проза / Оповідання
Професор Розенталь. Лабораторні пригоди
03.01.2017 Проза / Нарис
Критична взаємність
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
17.06.2017 © Іван Петришин / Релігія та міфологія
ЛЕГЕНДА ПЛЕМЕНІ АБЕНАКІ ПРО СТВОРЕННЯ (ЛЕГЕНДИ АМЕРИКАНСьКИХ ІНДІАНЦІВ.)
05.06.2017 © Іван Петришин / Політика та суспільство
Платон "Протаґор" ([про Софістів: РОЗВІНЧУВАННЯ])
01.06.2017 © Іван Петришин / Релігія та міфологія
Міфологія Нордів: Початок (Міфологія Нордів)
26.05.2017 © Іван Петришин / Культура та мистецтво
УРИВКИ З КОНФУЦІЯ (УРИВКИ З КОНФУЦІЯ)
12.05.2017 © Іван Петришин / Психологія та стосунки
Платон: "Лахей" або "Про Відвагу"/"Народження Мужа"
Журналістика та ЗМІ
28.04.2017 © Вікторія Івченко
Вони в контексті Сучасності
13.12.2016
Декомунізація діда мороза
03.07.2016 © Вікторія Івченко
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.88 (МАКС. 5) Голосів: 8 (7+1+0+0+0)
Переглядів: 356  Коментарів: 2
Тематика: Публіцистика, Журналістика та ЗМІ
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.12.2016 18:17  © ... для Каранда Галина 

дякую. 

 13.12.2016 17:50  Каранда Галина для © ... 

цікаво. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +37
28.05.2017 © Борис Костинський
Порівняння українських та російських літсайтів +68
25.05.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Київ +30
17.05.2017 © роман-мтт
Увага, конкурс! +56
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
25.10.2011 © Тая
12.04.2014 © СвітЛана
12.09.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди