15.12.2016 22:16
для всіх
165
    
  4 | 4  
 © Микола Чат

Твоє ім’я видихую у ніч…

Твоє ім’я видихую у ніч…

Ім’я твоє видихую у ніч, 

Ласкавих трав срібленим переливом.

Дзвінке відлуння хлюпає врозтіч, 

Між перелісків солов’я мотивом.


Дівочий стан голублю на зорі, 

Лиш поглядом із росною сльозою, 

Що плине по березовій корі, 

Розчулена липневою грозою.


Торкаюся кульбаб махрових вій, 

Цілунком променистого кохання.

Злинає парасольок буревій, 

До жайвора злотого щебетання.


Надія на взаємність, повесні

Палахкотить на кінчику бурулі.

В серпанковім кружляє напівсні, 

Під голоси із вирію прибулі.


Я, локонів медовий аромат, 

Єством вбираю в білосніжжі саду, 

Із нотками жасминових сонат, 

Що на тичинках милують цикаду…


Від буревію, скипня протиріч, 

Її сховають серця мого крила.


Твоє ім’я видихую у ніч, 

Тобою сню, моя Вкраїно мила.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.12.2016 22:48  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ціную Вашу думку.

 19.12.2016 12:09  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш захоплює багатством образних форм і авторських знахідок. Патріотичні нотки тут не плакатно-показні, а переповнені ліричним чуттєвим смислом.
Чудово, одним словом!

 16.12.2016 20:10  © ... 

Дуже вдячний УСІМ за увагу та підтримку!

 16.12.2016 07:53  Тетяна Белімова => © 

Дуже... Влучно... Підпала цілком під чар любовної поезії, яка плавно перетворилася на патріотичну))

 15.12.2016 23:19  Олена Коленченко => © 

Напрочуд гарно! Метафори такі яскраві і влучні! Дуже сподобалося!