Ворожка
Байка Вільний вірш
«Ворожко, хоч надію дай! -
Ридає Діва молода –
З коханим – Щастя на шмаття,
Без нього – теж нема життя!»
«Нестерпна, зла моя образа:
Коханий зраджує,
Відраза
До нього душить,
Світло мре,
Страждає серденько моє.
Як розірвати все – не знаю,
Піти не можу: я ж люблю,
Його невдячного,
Страждаю…
Душа ображена тремтить,
А він: «Кохаю!- говорить, -
Пробач мене в останній раз,
І добре буде все у нас!»
Ми розкошуємо в обіймах
Один у одного,
Між нас -
Любов, Кохання…
Жаль, що
Час
Нас не щадить,
Спливає вмить…
На серці
Мрячно,
Хлопець
Скаче
У гречку знов,
І знову
Мої Страждання і Любов –
Усе по колу…» -
«Не плач, Красуня, не сумуй.
Дам раду я твоїй біді,
Поворожу,
А ти прийди
До мене вранці
і Мети,
Мабуть,
Ти досягнути зможеш,
Хай Доля допоможе!
Вранці
Уклінно дякую, Ворожко,
Від серця відлягла біда…
Коханий - милий, ніжний,
гожий,
На Долю нарікань нема.
Лиш маю дивне
Відчуття:
Десь ділась
Повнота Життя!
