19.12.2016 02:42
для всіх
86
    
  2 | 2  
 © Панін Олександр Миколайович

Розпад – Відновлення

Розпад – Відновлення Філософське

Інь – Янь

Страшне вино ночей доспілих
по вінця в черепі хлюпоче.
Буджуся сонний, неспокійний,
І місяць чавить мої очі.
Та раптом чую: вище, тонше,
стрункіше дзвонить ясна синь.
Драконе місяцю, загинь!
Ось білий бог ізходить – сонце.

Богдан Ігор Антонич

Темрява –

Перезріла Черешня, 

Нудотний Присмак

Розпаду…

Метелик «Мертва голова»

Стікає соком-трунком…

Дурманне Запаморочення, 

Своєрідний «чихир».


Рогатий Місяць –

Гнилиця Чорного

Небесного Лісу, 

Вишкіряється

Щілиною

Провалля-рота.


З’являються

Дракон Місячний

Та

Дракон Сонячний.

Обидва – відновлені, юні…

Вони сплітаються

У сріблясто-золотистий

Вихор-Коло, 

У Інь – Янь.

Розпад міниться

Відновленням - Відродженням.


Спалах «Срібло-Злато»

Змінює шкіру Місяця, 

Вона стає чистою, 

Золотисто-Сріблястою.


Місяць округлюється, 

Втрачає ріжки, 

Посміхається лагідно.


Темрява-Черешня

Набуває форми

Молодих, прозорих Ягід.


Щез метелик

«Мертва голова», 

Натомість

Тріпочуть прозорими крильцями

Стрункі бабки.



Загальне Народження

Ясного Світанку.


Усе Живе

Розпочинає

Новий Цикл!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.12.2016 18:26  Світлана Рачинська => © 

Сакраментально! Світанок і ніч, де він і вона - завжди відносини. Дивовижна образність, з-за межі свідомості!

 20.12.2016 10:40  Тетяна Белімова => © 

Цикл, який не має ні початку, ні кінця. Яскраві образи... Вражаюче!