20.12.2016 20:44
для всіх
238
    
  4 | 4  
 © Олена Коленченко

Як добре, що ти є

Як добре,  що ти є

Як спомин затріпоче, наче птах, 

Щасливі миті пензлем намалюю, 

Доріжку простелю тобі в віршах, 

Де в кожнім слові чутимеш: «Люблю я!»


І знаю я, що любиш мене ти…

І маєш крила…та цього не досить…

Вогонь кохання треба вберегти, 

Але, на жаль, ріка життя відносить.


Самотня? Ні.. Щаслива! Поруч ти

У моїх снах, у мріях, сподіваннях...

Мій голубе, ти високо лети

І знову відродись в моїх бажаннях!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.12.2016 10:01  Тетяна Белімова => © 

Ми завжди носимо в серці образ тих, кого кохали, навіть якщо і не згадуємо про коханих щодня... Ніжно)) Зворушливо і щиро!

 21.12.2016 04:17  Серго Сокольник => © 

Це особисте... То й бережіть своє щастя, Олено)

 20.12.2016 20:56  Панін Олександр Мико... => © 

Ніжна, лірична, добра поезія. Гарно написано.