Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
25.03.2011 22:23Оповідання
Для дорослих  Для бабусі [для дідуся]  Про гумор  
10000
© Михайло Трайста

ПОВІШЕНИК

Михайло Трайста
Опубліковано 25.03.2011 / 3915

Такого гульвіса та пройдисвіта, як Цилько Бербенишин, не знайдеться на три-чотири села. Бувало, піде з дому на заробітки, по різдвяних святах, а повернеться додому, не як всі люди на передоднях Великодня, а у тиждень по святах. Весь покритий брудом, обдертий, обшарпаний, з синяками попід очима, без торби, а в кишенях вітер, посвищуючи, газдує.  

Горе души бідній Василині з ним, бо як запитає його, куди пропадав, або чому не приніс додому ні гроша, то вже без кулаків не обійдеться. 

«Так ти й треба, бо я не раз, а не два говорила тобі: дивися, Васили, не йди за Бербенишиного помийняка, бо тото напасть людська, у селі всі його знають, як лихого пінязя» – докоряла стара Косиха дочці. 

А в селі насправді всі знали добре хто такий Цилько Бербенишин – такий вовкулака з нього, що як вип’є, то одразу битись кидається. Легіні бокували від нього, відколи побився з Іваном Афирчиним. Цилько позичив у Івана чоботи і пішов на весілля до Ілька Рифуника, а там як почав собі танцювати, та підтрьопкувати чобітьми, аж пилюка піднялася, а до того ще й викрикував під музику: 

 

«Ой іграйте, чізми мої-ї-ї, 

Бо ще маю вдома трої-ї-ї – 

Гопа-гоп, гопа-гоп...» 

 

А на тоту біду Іван Афирчін, не стерпівши, викрикнув: 

 

«Якщо в тебе вдома трої, 

Долів із ніг чізми мої. 

Гопа-гоп, гопа-гоп...»  

 

Господи, чим то закінчилось! Дійшлось до ножів, до голів розбитих, а про весілля Ілька Рифуника ще і тепер спогадують у селі. 

Без гвалту не обходилось жодного разу, коли Цилько повертався додому п’яним, брудним і з порожніми руками. Але цього року такий гвалт та гармидер піднявся на Цильковім подвір’ю, що боронь Боже! Тільки що у дзвони не били. 

Діти розревалися, кури розкоткодакались, корова розмукалась, собака, спочатку розгавкався, опісля жалібно завив, а Василина голосила під черешнею та ламала руки. 

– Що трапилось? – питались одні в одніх сусіди. 

– Цилько Барбенишин повісився! – відповідала всім Одотя Митриха, яка завжди першою знала все, що траплялось у селі. 

Сусіди кинулись до Цилькового подвір’я, але ніхто не насмілювався підійти до черешні, під якою Василина ламала руки та голосила: 

– Ой Цильку-у-у рідненьки-и-ий, ой газдику-у-у мили-и-ий!... Всі вішаю-ю-ються за ши-и-ию, лиш ти Цильку-у-у попі-і-ід пахви-и-и!.. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
05.03.2011 Проза / Оповідання
РАННІЙ БІЛЬ
25.03.2011 Проза / Оповідання
ГАЗДІВСЬКА РОЗМОВА
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Оповідання Про гумор
29.03.2011 © Тетяна Чорновіл
ХРУЩАНАВА НАКЛЕНУКІ
25.03.2011
ПОВІШЕНИК
18.03.2011 © Тетяна Чорновіл
ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 312  Коментарів: 2
Тематика: Оповідання, повішеник, Великодень, бійка, гвалт
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.03.2011 21:12  © ... 

І горе, і щастя, і сміх... 

Спасибі!

 26.03.2011 10:22  Тетяна Чорновіл 

Справжнє горе у Василини! :)))

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +12
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +57
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
12.04.2014 © СвітЛана
09.12.2016 © Маріанна
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди