23.12.2016 07:34
для всіх
401
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Наснилося мені

Чогось наснилося мені

Яскраве сонце навесні, 

Буяння зелені й квіток

І щебет радісних пташок.


А я літаю наче птах, 

Бо маю крила на руках, 

Чим дужчий помах – вищий зліт

І більше й ширше бачу світ.


Ось там село, хатки в садках, 

Селяни, всі уже в літах, 

Самі в садибах роблять щось

Без молоді як повелось.


Розбіглась молодь по містах, 

Забула цвинтар у хрестах, 

Де спочиває їхній рід, 

Який відвідувати слід.


Ось бачу місто над Дніпром

З російським матір говірком, 

Сюди від кожного села

За щастям молодь прибула.


І вже наркотики вжива

Бандитські промовля слова, 

Забувши рідних і село, 

Яке на світ їх привело.


Село Вкраїну зберегло, 

Стерпіло трьохсотлітнє зло, 

Тепер як молодь утекла

Чи є майбутнє без села.


Лечу - поля у бур`яні, 

Не добре чую щось мені, 

Згортаю крила на руках

І прокидаюсь в подушках.


Щось розхотілося мені

Літати птахом навесні

В буянні зелені й квіток

Під щебет радісних пташок.



м. Київ, 03.12.01.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.12.2016 09:02  Тетяна Чорновіл => © 

Так, недалекоглядна політика наша губить село. Згодна з Вами. Надія на те, що після війни на це хтось зверне увагу!

 24.12.2016 14:52  Серго Сокольник => © 

Так...