Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
25.03.2011 22:25Оповідання
Для бабусі [для дідуся]  Для дорослих  Про гумор  
20000
© Михайло Трайста

ГАЗДІВСЬКА РОЗМОВА

Михайло Трайста
Опубліковано 25.03.2011 / 3916

На всю Верхнянку, та що я говорю на всю Верхнянку?.. Мабуть на всю Мараморощину не знайдеш таких порядних, чесних та богобоязливих газдів, як Іван Чіріпкало та Ілько Цвірінькало. Одним словом – газди та й годі!  

В неділю в церкві любо дивитиcя на них. Дивишся та не надивишся, а на серці так весело, що аж... А повертаючись додому з церкви, тобі стає тепло на душі, що ти народився в селі, в якому живуть такі порядні газди, як Іван Чіріпкало та Ілько Цвірінькало. А вже коли тобі випала несподівана честь, десь захованому поза тином, прислухатися до їхньої газдівської розмови, то можеш уважати себе одним з найщасливіших людей села. Ну й розмовчка у них – масненька, маснісінька, як каша з салом.  

Буває, весняним ранком Іван Чіріпкало йде з граблями на плечах у поле, а тут йому перетинає дорогу з порожнім відром, йдучи по воду до криниці, Ілько Цвірінькало. 

«А перетяв би тобі Господь дух, з помийняком паршивим! Ну і знайшов собі таки переді мною перейти вулицю з порожнім відром. Тепер мені не буде йти добре цілісінький день, йшло би му черево з рабровом остатнім!» – проклинає в думці Іван Чіріпкало, низько кланяючись Ільку Цвірінькалу: 

– Добренького вам здоров’їчка, газдо! 

«Дивись, як рано несе його нечисте у поле, у всьому хоче випередити мене, несли би го п’ятами навперед!» – завидує Цвірінькало, чемно відкланюючись: 

– Дайбожечку і вам здоров’їчка та щасливенької днинки, газдо! А куди це ви так ранесенько? 

«Завидує бітанґа, нехай завидує, хай пукне зі заздрощів, як кліщ, бо куда йому рівнятися зі мною!..» – радіє Чіріпкало і відповідає: 

– Та ади, на Кременище чистити, бо лазочок, слава Господочку святенькому, як полониночка, сінокоси вже за поріжком, а чистити мені ще треба й на Підпогір’ю, та в Кривому Лазу, про Стижерет вже й не згадую, бо волосся дибом стає з перестраху, що не вспію. А тут ще й оранічко наступає, нивочки орати треба на Переході та на Зарінку. 

«Хвали мене, роте, бо тя годую. Та хіба я не знаю скільки в нього лазів та нив!.. Ой знаю, добре знаю... і то знаю як він їх придбав: Кременище від старого Зозуляка за корчагу горівки, Підпогір’я, Кривий Лаз та Стижерет від Онтіїхи у спадщину отримав – дотримав бабу ще ні цілих два роки і померла, може й сам її... І ниви теж за ніщо від волохуцників купив. Та ж такого помийняка та шахрая, як він, не знайдеш на все село» – подумав Цвірінькало і до Чіріпкала: 

– Ой, хоч не напоминайте, бо і в мене стільки землички, добре, що волики молоденькі та дуженькі, а то до літечка б не виорав всі нивоньки, бо всі вони широчесенькі та довгесенькі, як у нотариша Чіча. 

«Мав б ти широченьких та довгеньких нивочок Лайдаку, як би був не дав за тебе Ялинюк свою глуху та горбату Варвару. Дивись, як гордо теше! Ніби з газдівського коліна, а дід його з торбою попід хатами жебрачив. Чорт би тото забрав з такими газдами!..» – міркував Чіріпкало і лагідно до Цвірінькала: 

– Що ж нам робити, газдо?.. Земличку треба доглядати, як зіницю ока, інакше ніякої хосночки з неї не буде! 

– Ой, треба, газдо, треба! – відповідає Цвірінькало. 

– Ну, всього добренького вам бажаю, газдо, – здоров’їчка, щастічка і силоньки, щоб земличку змогли обробити! 

– І вам так само, газдо, щасливої днинки і всього найдобренького! – чемно відкланюється Цвірінькало. 

І так собі побалакавши, порозмовлявши по-християнськи, розійдуться кожен в свій бік, а тобі на душі весело-веселенько, бо, що ж не говори, не кожен щастить день почути такої милої газдівської розмови. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
25.03.2011 Проза / Оповідання
ПОВІШЕНИК
30.03.2011 Проза / Оповідання
ЗОЛОТЕ ВЕСІЛЛЯ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
17.12.2017 © Світлана Нестерівська / Казка
Ірем.Дзвін
16.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Кожному – свій сопілкар
15.12.2017 © Маріанна / Мініатюра
Аеропорт
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
Оповідання Про гумор
29.03.2011 © Тетяна Чорновіл
ХРУЩАНАВА НАКЛЕНУКІ
25.03.2011
ГАЗДІВСЬКА РОЗМОВА
18.03.2011 © Тетяна Чорновіл
ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 330  Коментарів: 2
Тематика: Оповідання, газдівська розмова, церква, газда
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.03.2011 21:11  © ... 

Спасибі!

 26.03.2011 15:30  Наталка Янушевич для © ... 

Наш менталітет, і смішно, і грішно.

У ваших творах завжди є чітка інтонація.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +103
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +161
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +146
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
27.11.2014 © Серго Сокольник
26.11.2011 © Микола Щасливий
19.11.2015 © Каріна Зарічанська
24.04.2013 © Тетяна Ільніцька
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди