29.12.2016 00:35
для всіх
127
    
  1 | 1  
 © Олександра

Де ж ти?

Де ж ти?

з рубрики / циклу «Тому що люблю»

Ніч натягує в небі свій чорний холодний покров.

Розриває на шмаття години невтомної втечі.

Де ж ти є, моя чиста, обіцяна перша любов?

Що ти робиш у цей перетриманий вечір?


Там горять десь вогні. Місто спить і не спить.

Місто грає у хованки з часом світанку.

Йому - можна. Не скоро воно відшумить.

Буде гратися долями, певно, до ранку.


А зима, а зима... Може, краще дощу?

Може краще нестримної теплої зливи?

Але запах весни й лісового хвощу

Не дають ті гарячі зимові пориви.


Небо втомлено тане в потоці прощальних розмов.

Перша зірка бажанням яскравим сідає на плечі.

Де ти є, моя перша й остання у світі любов?

Що казав тобі сивий, цей втомлений вечір?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.12.2016 20:22  Серго Сокольник => © 

...та блукає десь...

 29.12.2016 09:10  Тетяна Чорновіл => © 

Очікування першої любові - то неповторний дивовижний час. Вона не забариться. Чудовий вірш.