Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.01.2017 13:09Мініатюра
Про казку  Про життя  
40000
Без обмежень
© Дарія Китайгородська

А в ліску, ліску, на жовтім піску...

Дарія Китайгородська
Опубліковано 05.01.2017 / 39346

Сьогодні надумалася пробігтися тією стежкою, де в новорічну ніч запалювали бенгальські вогні та бахкали з хлопавок, – захотілося подивитися на конфетті, які розсипалися тоді яскравими зірочками в примарному сяйві Биківнянського лісу. Але цими днями сніжило, тому від атрибутів свята й сліду не залишилося. Та й взагалі ніяких слідів на стежці не було, тому я бігла, бездумно переставляючи ноги й дивлячись на білу стрічку просіки перед собою.


Аж раптом просто перед мене на пухнастому нечіпаному простирадлі снігу з’явився відбиток шин, наче хтось їхав на невеличкому квадроциклі чи двоколісному велосипеді. Це було дивно, бо виник він нізвідки, ніби за помахом чарівної палички, і прямував кудись у кущі. Заінтригована, я побігла цим чудернацьким слідом, продерлася крізь корчі, запорошені снігом, оббігла навколо велетенської сосни і побачила… не повірите! – яскраву іграшкову вантажівку! Вона була чимала, десь з півметра в довжину, з чорними подвійними колесами, жовтою кабіною та червоним самоскидним кузовом. А у вантажівці запишено сидів сірий іграшковий кіт: він мав вузлик на плечах і капелюшка на голові. З усього видно, зібрався в далеку подорож.


Перша думка була про те, що хтось гуляв з дітьми у лісі та й забув іграшки, йдучи додому. Я навіть оглянулася, шукаючи ймовірних власників цього іграшкового багатства. Але поблизу нікого не було. Тому я взяла вантажівку і кота і винесла їх ближче до просіки, залишивши на узбіччі, щоб люди, повернувшись у пошуках зниклих речей могли їх швидко побачити. А сама побігла своїм звичним маршрутом у бік Биківні.


Вже добігала до села, як мені блиснув здогад: а що як це були іграшки з Голубої Стріли? Пам’ятаєте чудову повість італійського казкаря Джані Родарі про подорож іграшкового потяга, який хотів стати подарунком для бідного хлопчика у новорічну ніч? У тому поїзді було багато іграшок, які дорогою знайшли собі друзів на все життя. Можливо, там могли бути й вантажівка з котом, чому ні? І ось вони їхали до якогось малюка на Різдво і трохи заблукали, а я ще більше їх заплутала?


З цими прикрими думками я розвернулася й побігла в зворотному напрямку. Мчала, підганяючи себе, щоб чимшвидше повернути мандрівників на старе місце. Прибігла, – а там вже нікого нема! Не було іграшок і в кущах за сосною – я все обдивилася. Вони зникли – й сліду не залишилося! На лісовій просіці були тільки відбитки моїх кросівок…


Повертаючись додому, тішила себе думкою, що то Голуба Стріла знайшла своїх заблукалих пасажирів і забрала, щоб доправити до хлопчака чи дівчинки, які чекають подарунків на Різдво. Сподіваюсь, так воно й було...

А ви як гадаєте? ;)

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
16.12.2016 Проза / Мініатюра
Про ліс, сніг, біг та диких свиней
08.01.2017 Проза / Оповідання
Запрошення на каву
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.05.2017 © Маріанна / Казка
Брама
22.05.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 28 ))
21.05.2017 © Суворий / Повість
Щастя в боротьбі (уривок)
18.05.2017 © Ігор Рубцов / Есе
Ромашка
17.05.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 26 - 27 ))
Ой, чи біг, чи не біг...
20.04.2016
Ранкові дива
13.12.2016
Собака-цілувака
05.01.2017
А в ліску, ліску, на жовтім піску...
18.01.2017
Наврочила
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 64  Коментарів: 5
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.01.2017 17:16  Панін Олександр Мико... для © ... 

Коти, вони - такі!
А Киці - ще такіщі! 

 05.01.2017 17:11  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Та точно Кіт! Він мав такий хитрющий вигляд! 

 05.01.2017 16:34  Панін Олександр Мико... для © ... 

Мабуть, то Кіт витяг мітелочку з вузлика, ретельно позамітав усі сліди, та й поїхав далі у своїх таємничих справах.

 05.01.2017 15:40  © ... для роман-мтт 

Бігаю без смарта, тому фото продемонструвати не можу :) 

 05.01.2017 15:11  роман-мтт для © ... 

Гадаю, так і було.(Сподіваюся на вашу чесність, бо сам не в змозі перевірити місце пригоди. ;) ) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
17.05.2017 © роман-мтт
Увага, конкурс! +20
03.05.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Впусти мене +35
02.05.2017 © роман-мтт
"Світи і лабіринти" - не Кінгом єдиним +31
27.04.2017 © роман-мтт
Предзамовлення коміксу «ВОЛЯ» відкрито! +18
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2012 © Т.Белімова
22.09.2013 © Тетяна Ільніцька
20.01.2011 © Михайло Трайста
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди