Крик розуму
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками...
Ліна Костенко
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками...
Ліна Костенко
Я, мабуть, була надто доброю,
З душею відкритою йшла.
І кожен, хто мимо проходив,
Встромляв в мою душу ножа.
Добра цьому світу не треба.
Тут кожен тобі вже не друг.
Повіриш – обдуриш себе,
А вслід ще й поллється бруд.
Мені, мабуть, бракне розуму,
Що всім я даю другий шанс.
А потім те саме проходжу –
З-під ребер виймаю ножа.
