11.01.2017 16:15
для всіх
190
    
  2 | 2  
 © Ем Скитаній

День в уяві

День в уяві

віршування в окупації

сонячний зайчик

утрапив крізь скло у хатину

і на стіні усміхається світло і тепло, 

привітно від літа .

штучні квіти поставив йому

біля нього у вазі -

може з усмішки тої

спурхнуть метелики

і, світосяйні, 

мов іграшки

сядуть на штучні ці квіти

і оживуть вони раптом, 

холодні і мертві.

і здіймуть листочки

і пелюстки всі до світла, 

що зайчиком сонячним

їм усміхається тепло від літа -

там легіт хитає трави і віти, 

вітається з небом, 

у синьому небі

пір"їнії хмарки

і птахи мов райські

літають, 

співають, 

оспівують зорі

і день, 

у якому

поля і степи, 

і ліси шепочуться поміж собою.

милуються в річці своєю красою

німфи і ельфи -

веселі, 

сумні, 

безтурботні, 

бешкетні... - усі відзеркалені в водах, 

які розхвильовують легіт і водорость, 

колами зносить до озера

славою літа

їхню красу

відображену в водах

ніжна стихія -

здіймаються аж, 

з-поміж трав визирають

веселоколірні квіти

в бажанні побачити диво краси, 

привітатися з нею... -

та марно усе

раптом зник на стіні

усміхнений сонячний зайчик

і хмарами небо зімкнулось

півкулями сірими.

важко дихати стало

у кулі зимового холоду.

сніг закрутився у тихому танці, 

в морозі

завіяв уяву явлення літа.

квіти штучні, 

холодні і мертві

струнко стояли у вазі, 

яка вигравала боками кришталю

всіма кольорами

оперення півня

і відзеркалена в круглому дзеркалі

посміхом мерзлим розлучень...

...у прикрій іронії

сьорбаю каву гарячу і чорну, 

як день цей, 

черговий

у окупації.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.01.2017 15:49  Тетяна Чорновіл => © 

Черговий день окупації відчувся похмуро, як і є насправді.
Чудовий вірш. Вірмо в сонячних зайчиків. Що ще лишається. Хоч насправді віра багато значить!

 11.01.2017 20:20  Каранда Галина => © 

іноді все наше життя проходить в нашій уяві... і добре, якщо вона малює нам це життя світлим сонячним зайчиком... хоч навколо все посипано попелом. Боляче, коли ця уява вимикається і ми раптом бачимо весь бруд світу...