Відбиток
Як ти впала на сніг
Залишився відбиток
З голови аж до ніг
Й туги сірої звиток.
Я дивлюся з вікна
На відбиток твій, мила,
Тільки сніг про те зна
Як мене ти любила.
Ти далеко тепер,
Де зими не буває,
Трохи з туги не вмер –
Твій відбиток тримає.
Сніг розтопить весна
Й пора зникне щаслива,
Тугу вип`ю до дна
І чекатиму дива.
Може з`явишся знов,
Як цією зимою,
Коли раптом любов
Стріла нас із тобою.
Я дивлюся на сніг
І відбиток там бачу
З голови аж до ніг
І за милою плачу.
м. Київ, 27.01.02.
