з рубрики / циклу «БАБКА СІЛА НА ТРАВИЧКУ (діткам)»
Ховрашок у літній ранок
Вийшов із нори на ганок,
Сонцю боки підставляв,
До родини промовляв:
- Гей! Соньки, ану вставайте!
Лапками, хутро вмивайте!
Дружно візьмемось за діло -
Збіжжя в полі вже дозріло!
Час заповнити комору
І сінцем встелити нору,
Бо зима не за горами!
- Чи жартує татко з нами? -
Сонні голоски лунають:
- Ховрашки ж мішків не мають!
- В що ж ми станемо збирати?
- Чим носити, висипати? –
Дітки дружно ґвалтували,
З нірки всі повилізали.
Тато в вуса посміхнувся
І до старшого нагнувся:
- А навіщо, лежебоки,
Вам такі великі щоки?
Це вам торба і мішок!
Знає кожний ховрашок:
За щоками що сховаєш,
Те зимою в нірці й маєш! –
Вся родина, аж до нічки,
Набивала збіжжям щічки.
* * *
Що Бог дав, тим користуйся
І ніколи не лінуйся.
Тоді й буде тепла хата,
Сім`я, дружна і багата!
