18.01.2017 15:29
Без обмежень
101 views
Rating 5 | 3 users
 © Ем Скитаній

Octo carmen

віршування в окупації

...за похміллям завжди слідує поганий настрій, нудьга і бажання терміново похмелитися, а в окупації сюди додається ще й запекла, несамовита лють до свого становища окупованого - себто, ти є той, який не має свободи і прав, окрім права мовчати...


1.

не втішай себе мріями

кращих своїх сподівань -

розклади краще долю свою

в сьогоденні у тлінні на дні, 

у яких вже немає

подовження у майбуття

і минулого теж...


2.

сам на сам, 

із собою самим, 

наодинці, 

загнаний в кут

переліч всі роки, 

що життям в освітленім світі було, 

ось під небом оцим, 

з якого частіше

спадало каміння під ноги тобі, 

трохи снігу, дощів

і нестерпних літніх спекот і жаги...


3.

чи було там кохання?..о, ні!

там все більше зневага, 

погорда, 

сарказм, 

цинічне блазенство, 

витівка, 

фарс

і огида гидка -

споглядання єхидних гримас, 

що святкують веселі свята

урочистим ходінням у марші

немов у німому кіні...


4.

не дивись, 

відведи краще погляд убік, 

де лежить уже вбитою мить -

там на згадку про неї шумить, 

шурхотить ковила небесам, 

у безмірних просторах яких

кружляє у колах чекань

чорний гайворон-птах

...чи то гава?..

...а, може, ширяє в висотах то грач?..


5.

у розбурханих травах

почуєш притишений спів цвіркуна

і... -

пригадаєш метілі в морозній зимі

невгамовний вертлявий танок, 

а ще (мов відлунням!) -

як краплі дощу

збігають по арфових струнах

у пісні без слів

ти почуєш... -

почуєш красу у мелодіях, 

в рухах, 

у шумі трави, 

передзвони снігів в снігопаді у світі, 

який увела за собою та мить...


6.

зазирни

своїм оком крізь лінзи холодні

в калейдоскопічне життя -

там клубком переплутаним

скручений часом твій шлях

і мигтіння облич

і жестів, 

і тіл, розфарбовані що

у фарбах рожевочервоних світань, 

там у правді брехня

і брехня отруєна в правді, 

там вічність як мить

і мить незмінна в віках, 

і стогне у тлінні хаос...


7.

коли сонце впаде, 

або хмари важкі

поглинуті будуть, 

зникнуть в пітьмі -

тоді буде тобі все одно, 

ти лежатимеш вічно, 

а поруч сумний

чорний птах охоронцем і ти, 

наодинці з собою самим, 

сам на сам з безпросвітньою тьмою, 

мов привід сліпоглухонімий

замурований в кут, 

у безвихідь буття, 

у якому нема сьогодення, 

майбтнього теж...


8.

наче повівом

протяг торкнеться до скронь -

так бажання прийде

розламати, 

розбити, 

ущент розтрощити, 

розвіяти примхи фантазій і диких уяв

і забитися в кут, 

рахувати на пальцях слова, 

які викинеш в ніч, 

божевільно оскалений

в спокій і тишу руїн...-

сподівання твої там і мрії....


octo carmen - від лат.: восьмивіршик

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Білий вірш, Про час, Про самотність

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Карточні фантазії...або - джокер / Білий вірш | Ем Скитаній». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «День в уяві (віршування в окупації) / Верлібр | Ем Скитаній». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ем Скитаній.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.01.2017 08:48  Тетяна Ільніцька => © 

Щиро дякую))) Навзаєм! 

 19.01.2017 15:53  © ... => Тетяна Ільніцька 

о, так! мріями тільки й втішаюсь...з водохрещенням Вас, Тетяно! 

 19.01.2017 15:51  © ... => оксамит 

...а що - теж з похмілля?....жартую...щиро дякую за вітання! і Вас також із водохрещенням!!! 

 19.01.2017 09:41  Тетяна Ільніцька => © 

Безмірно сумний твір... Але все ж таки мріями варто втішатися!
Щасти! 

 19.01.2017 07:57  оксамит => © 

ЕМЕ ВІТАЮ!!! Я не знаю, як розрадити, бо знаю що таке похмілля.., але знайте, що ВИ не самотній!!! З Святом ВАС, з ВОДОХРЕЩЕННЯМ!!! 

Публікації автора Ем Скитаній

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо