18.01.2017 13:36
для всіх
149
    
  1 | 1  
 © Григорій Божок

Прядільниці

Бабу і прабабу згадаю - 

Майстрині, таких не має: 

З конопель й ніжнього льону 

Робили все в полотняному. 


Тоді наркотиків не знали,  

Льон та коноплі вибирали,  

Насіння жарили і їли 

А з стебел полотно творили: 


Вибирали та мочили,  

Сухе на терниці давили,  

Всю кострицю відділяли,  

В мички лубчики чесали. 


Потім вправні мої бабці 

Брали гребеня і прялку,  

Мичку смикали шаленно 

На прялку чи на веретено: 


Тонко, ніжно, з попльовками 

Щоб не зводилось комками,  

Сурові ниточки сукали 

І в клубочки обертали. 


Пальцем веретено вертіли,  

Ногою прялочку крутили… 

Я тут зачаровано сидів,  

Слухав, дивувавсь, глядів. 


Бабці розмовлять встигали,  

Життя хвалили й проклинали,  

Під спів веретен і прялки 

Розповідали внуку казки. 


Тепер є лишень у музеях 

Гребні, прялки й веретена. 

В Україні - все на пень: 

Ні льону, ні конопель! 


Розпроклятая олігархія 

Соняшник й зернові сіє,  

Землю зводить до пустині 

І село тихенько гине. 



м. Київ, 17. 01.2017р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!