30.03.2011 11:23
-
454
    
  - | -  
 © Микола Чат

Комашино-молюскові пристрасті

з рубрики / циклу «БАБКА СІЛА НА ТРАВИЧКУ (діткам)»

Равлик знаний мандрівник 

Залишати дім не звик, 

Бо у випадку біди, 

Він ховається туди. 


* * * * 

Слимачка вдень все лякає. 

Уночі він виповзає: 

- Гей! Боятись мені годі, 

Я хазяїн на городі! 

Де капуста й огірок? 

Нароблю я в них дірок..! 

Та як сонце схід почне: 

Вмить під камінь утече. 

І як водиться «герою»- 

Слід залишить за собою. 


* * * * 

Нас мільйони! Ти і я- 

Дружних мурашок сім`я. 

Трудимось ми заповзято: 

Браття й сестри, мама й тато. 

Бо нам треба на кшталт хати, 

Мегаполіс збудувати. 


* * * * 

Гусінь листячка наїлась 

І на гілці зачепилась. 

Стала кокон будувати, 

Щоб метеликом в нім стати. 

Це життя чарівна проза. 

Їй ім`я – метаморфоза. 


* * * * 

Спокій міль вночі не знає, 

Все у вікна вибиває: 

- Ой, пустіть мене до хати, 

З лампою по вальсувати! 

Бо люблю понад усе: 

Світло і весілля це! 


* * * * 

Павучок у теплу днину 

Сплів швиденько павутину. 

Працював що було духу, 

Запросив у гості муху. 

Муха радо завітала – 

Павучку обідом стала. 


* * * * 

Бджілка знана трудівниця. 

Їй лінитись не годиться: 

Треба в поле полетіти, 

Квіточки всі запилити. 

А назад, у вулик свій, 

Мед принести запашний. 


* * * * 

Ненажерлива оса, 

Над столом все галаса: 

- Тут і джем і кавуни! 

Пригоститись чим мені?! 

Он медок мене гукає! - 

Жадібність її з`їдає. 

Страх забувши на біду,  

Вмить застрягла у меду. 


* * * * 

Водомірка – фігуристка 

Визнана в ставку артистка. 

На воді вона танцює, 

Знаки чарівні малює. 

Не боїться глиб ставка, 

Бо як пух вона легка. 


* * * * 


У травичці хтось стрибає 

І на скрипці ніжно грає, 

Арію для бджіл та ос. 

То наш коник – віртуоз! 


* * * * 

Метелик – райдуга жива, 

В садочку влаштував «жнива». 

У квіти хобот свій стромляв, 

Нектар солодкий попивав. 

В палітрі клумби причаївся - 

Змахнув крилами й розчинився.  

І не могли ми розрізнити: 

Де наш метелик, а де квіти. 


* * * * 

Дивина! Пустився в скач, 

Стовбуром якийсь вусач. 

Видає страшний він звук. 

Не лякайтеся, то жук. 

Він деревами блукає 

Й листя вправно підрізає. 

-А погрози? Просто сміх – 

Жук боїться сам усіх! 


* * * * 

В комара одна турбота, 

Як покине він болота: 

Пісеньки свої співає, 

Діткам спати заважає. 

І не втямить «бард» ніяк, 

Що фальшивий він співак. 


* * * * 

Бабка сіла на травичку 

І вдивляється у нічку. 

Вправно крутить головою: 

Бачить знизу й над собою. 

Мов бурштин палають очі – 

Вполювати когось хоче. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.04.2011 17:56  Лані 

Є нагода вивчити світ комах. Дуже цікаво.