20.01.2017 22:45
для всіх
210
    
  1 | 1  
 © Олена Зінченко

До тебе

До тебе

Натхнення гроно

без вина п’янить мене.

Не знаю міри.

Але... без тебе осінь ще одна

Проходить – вже немає віри, 


Що наші очі стрінуться колись, 

І стрепенеться серце, повне туги.

Не з тими йду, бозна кудись.

І струни мої стонуть від напруги


І там, далеко, 

Чи ти маєш бути?

Якщо існуєш, треба я тобі?

Моїх доріг від тебе - не злічити!

До тебе - де шукати їх в юрбі!


Наосліп, 

У думках неясний силует, 

Немає спільних справ і «наших» днів

Із спогадів, а може - то із снів

Малює доля візерунковий сюжет...


Невпевнено, 

Але крокую я

Себе бадьорю гаслом повсякчас:

«Останняя» - то пісня не моя, 

Не буде тільки «я», а стане «нас».


Передчуваю я -

Призначене настане, 

Ні знаків там не треба, ні прикрас .

Радію я, що крига часу тане

До дня, що саме створений для нас


© Олена Зінченко 2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.01.2017 10:33  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно. Чарівне відчуття.