Ода мовам
Мови бувають різними.
Близькими та далекими,
Добрими й грізними…
Орлами й лелеками мчать кудись слова, що значить, що людство мислить і живе.
Прагну пізнати нове, нанизуючи склади на ідеї.
Слова-самураї та речення-феї.
Образи образ, почуття чуток,
Мерехтіння втомлених крапок.
Мені казали, що англійська – мова ділового спілкування.
Виявилося, що напишу нею пісні.
Чула, що французька – мова кохання, а для мене це мова витонченої зухвалості.
Запевняли, що німецькою тільки сваритися добре, а насправді як велично звучать молитви цією мовою!
Кричали одні, що надають перевагу російській, інші – що українській, а для мене дві рідні мови – два крила творчого польоту. Через що взагалі тут сперечатися?
З італійською вгадали - смачна. Щодо іспанської згодна - сумна.
Кажуть, довго японську вчити, але це тільки питання пристрасті.
Слова бринять, мов струни, сяють, мов коштовне каміння.
Пронизує мозок струмом владне думок павутиння.
