23.01.2017 13:40
для всіх
192
    
  5 | 6  
 © Галина Коризма

Вільна!

Вільна!

Зболена, а живу, 

Зраджена, а літаю.

В сонця беру тятиву, 

З променя — виростаю!


Втому — я перейду, 

Перепливу до краю.

Загравою — розцвіту, 

З дниною — оживаю!


Палахкотію, горю, 

У вогняному герці.

А заховавшись — творю

Вірші, що каже серце.


Слово, як гострий ніж, 

Жестом — у мої очі.

Мудрість — набута річ, 

Скільки таких охочих?


Відроджусь — у зерні, 

Що кинуте в чорну лунку.

Розчулюсь, зросту — навесні, 

Іншого ґатунку.


Зміцнію, як ста́ре вино, 

А жінка ціни немає!

Я вільна і вже ніхто

Волю мою не зламає!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.02.2017 23:00  Ем Скитаній => © 

надихаючий...дивовижний віршик!..

 28.01.2017 17:05  Олена Коленченко => © 

Так гарно! Забираю)

 24.01.2017 04:57  Серго Сокольник => © 

ЗВІЛЬНЯЙТЕСЬ, Галю!)

 23.01.2017 14:18  Панін Олександр Мико... => © 

Воля гнеться,
Але не ламається,
Гнеться,
Щоб випростатись.
Вино ,скоріш, - витримане,
Жінка не має віку.
Десео гран е`ксіто.