03.02.2017 00:56
Без обмежень
105 views
Rating 5 | 5 users
 © Анна Ольтенберг

Якби ти був поруч

Уривок зі щоденника

Якби ти був поруч, ми могли б літати. Зараз ти надто далеко. Десь аж по іншу грань всього, що відбувається.

От правда... Я на світ дивлюся ніби тверезо, але ти - якось геть по-іншому. Я знаю, що з людьми не можна чинити так, як ти чиниш. Але що мені тебе судити, коли я твоє життя не жила.

Нас чомусь звела доля на мить. Чи це був тобі шанс, чи мені урок. Тобі!.. Багато ти вже встиг в житті спробувати? І впасти так низько встиг…

Я не змогла з тобою впоратись. Не змогла! Тут я вперше в житті програла. Важко програла. Я... Я хотіла тебе врятувати, я намагалась довіряти твоїм словам… Я знаю - люди не змінюються. І ти як зраджував сотні разів - так і мене зрадив. Тобі вже добру половину гріхів приписують. А ще я знаю, що душу ти маєш незлу. Ти слабкий. Нема в тобі тієї внутрішньої сили, яка би втримувала тебе на плаву. Тебе знову стрімко несе вниз.

У мене не залишилось ні краплі образи на тебе. Але мені тебе безмірно жаль. Якби можна було все виправити, то я навіть не знаю ЩО виправити... Мабуть, має бути так, як сталось. Я дякую тобі, що ти був у моєму житті прекрасним епізодом. І я дякую, що ти з мого життя зник.

Якби ти був поруч, ми могли б літати…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Мініатюра, Про зраду

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Терпсіхора (За паркетом) / Ліричний вірш | Анна Ольтенберг». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мить (За паркетом) / Ліричний вірш | Анна Ольтенберг». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Анна Ольтенберг.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.02.2017 22:58  © ... => Володимир Лютий 

Дякую за відгук! 

 07.02.2017 11:20  Володимир Лютий => © 

Головне що мені сподобалось в цій мініатюрі це не сама історія (хоч вона також гарно описана) а добра душа що написала цю мініатюрку. В неї небає злоби і зневаги вона все сприймає як це і повинні сприймати люди.Це просто урок їм обом який ставить життя. В житті всього буває зрада і вірність,без цього не буває життя, в кожного воно своє і як показало життя, то всі учаться тільки на своїх помилках. 

 06.02.2017 01:03  © ... => Олена Коленченко 

Дякую щиро за коментар! Погоджуюсь повністю!)) 

 05.02.2017 21:42  Олена Коленченко => © 

"Якби ти був поруч, ми могли б літати…" І цим все сказано...! Треба дякувати долі за прекрасні епізоди, які вона нам дарує. І пам`ятати, що кожний ФІНАЛ - це початок чогось нового... 

 04.02.2017 15:22  Лана => © 

Чарівно... 

 03.02.2017 21:11  Сліпокоєнко Роман => © 

Дякую, обов`язково почитаю)) 

 03.02.2017 21:08  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Завжди зачаровують Ваші коментарі! 

 03.02.2017 21:08  © ... => Тетяна Ільніцька 

От і мені припала до душі ця форма щоденника, хоча зазвичай він як і існує, то десь у темному куточку)) дякую дуже за щирий відгук! приємна Ваша підтримка! і сумувати довго ніхто не збирається, так що скоро нова сторінка))) 

 03.02.2017 21:04  © ... => Сліпокоєнко Роман 

Тут "ми" не вийшло) якщо цікаво буде погортати, то в мене є досить багато творів, де "ми" домінує. дякую, що зазирнули!) 

 03.02.2017 19:40  Сліпокоєнко Роман => © 

Як багато "Я", і як мало "МИ" 

 03.02.2017 09:45  Тетяна Ільніцька => © 

Аню, інколи навколо нас відбуваються дивні речі. Начебто. Нам здається, що зовсім несправедливо і незаслужено отримуємо підніжки від долі. І всі слова співчуття в таких випадках безсилі. Це дуже банально звучить, але треба, щоб минув час. Із відстані стане зрозуміло, чому і як відбувся певний епізод життя.
Я бажаю Вам успіху! Щиро зичу добра і щастя!
Форма щоденника - дуже цікава форма викладу думок, бо завжди передбачає певну камерність, інтимність, показує іншу людину зсередини, без соціальної маски. Попри те, що сьогоднішня сторінка була дуже сумна, переконана, що будуть інші світлі і радісні сторінки)) Якщо захочете поділитися - буду рада почитати))))))) 

 03.02.2017 01:16  Панін Олександр Мико... => © 

Могли б літати
На два Крила -
З пір`я і перепончасте.

Вони перетікали би
весь час.
Одне в інше.

Кохання має вигляд
Фігури у глухому
Каптурі.

Ніхто не бачив її
Обличчя,
ніхто не "зміряв би

глибини Її
Погляду". 

Публікації автора Анна Ольтенберг

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо