«Тікаю…»

Залежність

Від себе не втечеш,
А до себе –
Варто спробувати…

Ти душу заповнив,

Ти серце привласнив,

В тобі розчиняюсь безслідно.

Зурочена доля,

Зчароване щастя…

Найкращий, єдиний і рідний!

Існую тобою,

Тобою живу я,

Тебе одного помічаю,

Цілую – п’янію,

Свідомість руйную,

Себе остаточно втрачаю.

Тікаю від тебе

У путах відчаю,

Жахливо із долею гратись.

У нетрях кохання

Себе я шукаю:

До себе я мушу дістатись,

До себе самої дістатись!

Візьміть участь в обговоренні

Важка і клопітка робота - знову віднайти себе, а ще важче - знову повірити у свою значущість після такої страшної самонівеляції.

Дуже гарно написано. Дійсно, " від себе не втечеш".

Чудово!!!!