14.02.2017 14:23
для всіх
44
    
  1 | 1  
 © Олександра

Надто багато земного

Надто багато земного

Будеш знову сміятись очима і як знову захочеш дощу, 

Я тобі, така досі причинна, крізь зірки на вікні прошепчу:

В цьому світі багато земного, ми живемо чужою міркою.

Залишися отут із Богом і зі мною ясною зіркою.


Я не стану якоюсь "правильною", буду трохи чужою й впертою.

Та зате я лишусь реальною, неміською, а ще відвертою.

Може, місяць розкаже казку, а зірки заспівають пісню.

Ти вдягнеш мою стерту маску, ти й свою досі маєш, звісно.


І, можливо, трохи пізніше, наплюємо на всі закони.

Бо, урешті, стаєм чорніші від дурних людських забобонів.

Звісно, може я помиляюся, і дарма завела розмову, 

Але тут я востаннє схиляюся у поклоні своїй діброві.


Може, лишишся тут, із Богом і зі мною ясною зіркою?

В світі надто багато земного.

В світі надто багато мірок.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!