Дивне кохання
Серце розтопилось крижане,
холодний лютий в весну закохався.
Кохання їхне дивне неземне,
через сніги її красою милувався.
Для неї проліски під снігом квітли,
зима на скрипці пісню вигравала.
Його кохання було ніжне й світле,
весна в його обіймах розквітала.
І цілувались, милувались до світання,
в обіймах ночі. в зірковій колискові.
І стало їхне неземне кохання,
струмком весни, від їхньої любові.
Автор Лариса Мандзюк.
Львів, 14. 02. 2017.
