19.02.2017 06:46
для всіх
63
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Розкажи мій земляче

Розкажи, мій земляче, про себе, 

Чи бував ти у ріднім краю, 

Чи і досі високе там небо

І чи чув солов`я у гаю.


Чи гаї порубали на дрова

Й солов`їв отруїли усіх, 

Чи звучить ще вкраїнськая мова, 

Мо` беруть українство на сміх.


Чи відвідав батьківські могили, 

Чи хрести не здали ще у брухт, 

Чи подати на їжу просили

Забагато знесилених рук.


Чи зустрів ти когось там із наших, 

Розкидала мо` доля і їх, 

Щоб шукали можливостей кращих

І забули про рідних своїх.


Розкажи про русяву Тетяну, 

На яку задивлялися всі, 

Кучеряву, красиву, рум`яну, 

Як тепер вигляда на лиці.


Кажеш бачив, вона постаріла, 

Зморшки вкрили красиве лице, 

Вона тепло, душевно зустріла, 

Розмовляли під чарку й сальце.


Є синочок, дочка та онуки, 

Що в далекому місті живуть, 

В неї чорні порепані руки, 

Чоловіка Миколою звуть.


На городі своєму працюють, 

Хоч і бідно та можна прожить, 

За нащадками дуже сумують, 

Тож запрошують їх погостить.


А гаї ще не всі порубали, 

Солов`ї ще щебечуть пісні

І хрести ще у брухт не здавали, 

Є й знесилені люди сумні.


У районному центрі говорять

І на мові і на язику, 

По російському лаються з горя

Й самогонку жлуктують гірку.


Взагалі там змінилося мало, 

Теж начальство й порядки старі, 

Краще жити в районі не стало

Ні старим, ні малій дітворі.


А про себе сказав – сторожуєш, 

Бо на пенсію важко прожить, 

І я вірю, що ти не жартуєш, 

Хоча звик інженером робить.


Що ж, земляче, молімося Богу, 

Щоби нам Україну хранив, 

Може й ми відшукаєм дорогу, 

Українець щоб добре зажив.



м. Київ, 16.06.02.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.02.2017 08:08  Тетяна Чорновіл => © 

Відчутні душевні рядки.
Щире ліричне одкровення.
Чудово.

 20.02.2017 00:36  Душа => © 

Нехай Бог береже Україну! Прожитий вірш!!!
З повагою!

 19.02.2017 13:40  Серго Сокольник => © 

Картина... У Вас ТОНКА ДУША, Георгію...

 19.02.2017 06:59  Каранда Галина => © 

сумно...
я у Ваши віршах завжди звертаю увагу на дату написання... от наче СТІЛЬКИ всього трапилося, а краще не стало. дивовижно...