20.02.2017 06:55
для всіх
59
    
  3 | 3  
 © Георгій Грищенко

Голубка

Б`ється голубка у шибку, 

Хоче про щось розсказать, 

З пір`ям сторчма на загривку

Розпочала воркотать.


Довго вона воркотала, 

Та я одне зрозумів –

Вірну любов відшукала

Серед лісів і полів.


Я ж не зумів розпізнати

Щиру та вірну любов, 

Був на літа не багатий

Тож лише зраду знайшов.


Щирості зрада не знала, 

Їй за повітря брехня, 

Молодість в мене украла

Й зчавкала, наче свиня.


Тихо молюсь тепер Богу:

“Дай ще любові мені, 

Добру життєву дорогу

Й теплі осіннії дні.


Зраді прости усі злості, 

Душу її просвіти, 

Нам щоб не мила більш кості, 

Нам – носіям простоти.”


Милая сірая пташко, 

Доброго щастя тобі

Та щоб літалось не важко

В небі завжди голубім.



м. Київ, 18.06.02.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.02.2017 22:50  Душа => © 

Неперевершенно, пане Георгію! Гарно і сумно..
Щасти Вам!!!

 21.02.2017 08:05  Тетяна Чорновіл => © 

Тепла, душевна поезія.
Молодість Ваша не вкрадена.
Вона при Вас.

 21.02.2017 01:04  Серго Сокольник => © 

Дуже теплий вірш, Георгію)