Лісові вибори
Якось у лісі на поляні, де б тільки чути спів пташок,
у царстві в лісовім буяє, і лине чийсь то голосок.
Лиш придивитись, там зібралось…
Нема і місця де ступнуть,
- Це ж вибори у мери лісу, - говорять всюди, там і тут.
І кандидати всі достойні, аж хочеться кудись втекти.
Там і ведмідь, і вовк, куниця, пихатий олень і лисиця,
І кожен тягне у свій кут.
Вони ж по клаптям, як годиться, все ж хочуть лісом володіть.
Та в добрий час тут нагодився, хоробрий лев,як не крути,
І в справи ті він заходився, вмішатись, він же цар лісів.
- Що діється, я вас питаю? Що це за хамство, як це так? Щоб звірі лісу у неволі, вам стали підлим догоджать. То ж виборам цим не судилось…я так сказав і це закон, а всіх, хто хоче наживитись, прошу відразу з лісу вон.
І розігнали тую шайку, і щоб ніхто не смів сказать,
Що ліс це – власність, і що треба, його по клаптям розірвать.
Мораль же байки тут проста:
Не треба піднімать хвоста, і зазіхати на свободу,
На право лісом володіть,
Бо тільки що, то дасть він ходу,
Назавжди з лісу піде в мить.