22.02.2017 14:08
для всіх
123
    
  4 | 4  
 © Ем Скитаній

В кімнаті планети земля...

В кімнаті планети земля...

в кімнаті планети земля

милі дурниці мрій і фантазій, 

обіцянок, 

віра в прийдешнє, 

в красу і кохання, 

де безлад, 

розгардіяш, 

перекидані кубики з літерами на гранях

і ребра жала ножа, 

в плямах чорнильних лінійки, 

косинці-трикутники і лекала;

підручники, зошити, всі книжки

розкидані, кинуті і забуті

в кімнаті планети земля...


різноколірні бублики зібрані в пірамідки

з натяком на єгипетські

у пустелі в долині царів... -

у пишноті красіються в сяянні сонця.

сонце розправило крила

в кокарді шкільного кашкета, 

зірвався що з вішалки, 

впав

і валяється онде, он там, 

у куті вже не перше століття

в кімнаті планети земля...


муха б"ється в вікно, 

зісковзує, 

повзає, 

пада, 

злітає

немовби той м"яч підскакує, скаче по склу -

обдурена ласкою світла, 

знеморена у неволі

купається в лазні тепла і сліпучого сяйва...


на дверях зачинених

тіні від дерева проти вікна -

сплетені у сплетіння

рогів, пальців і крил

штовхаються, 

хляпають, 

грюкають в двері зачинені... -

але не чує ніхто тіней нечійних в нечійне життя...


віддзеркалює дзеркало білену стелю, 

з якої звисають лампи в плафоні

скляної люстри у маховинні темного пилу -

здригається люстра, 

дрижить, 

дзеленчить, 

на трубці сталевій звисає зі стелі

і знехотя

важко хитає вагомі плафони

маятником на стіні

старовиннодавнього дзигаря -

відраховує час у поступу спогадів, 

стомленим човганням міряє відстані, що

в кімнаті планети земля...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.02.2017 17:53  роман-мтт => © 

яка краса! забрав собі!

 23.02.2017 10:11  Тетяна Белімова => © 

Напевно, і наше життя схоже і на кубики з цифрами, і на політ мухи, і на відображене дзеркало.