25.02.2017 19:53
для всіх
178
    
  1 | 1  
 © Марянич Михайло Миколайович

Питання

З чого почати?... Навіть не знаю. Знаєте, дуже складно інколи описати деякі речі, відчуття, побачене… Ти це відчуваєш, а коли починаєш підбирати слова, складати речення - виходить не зовсім те, а буває що і зовсім не те. Ось і зараз я не знаю, куди мене виведе моя писанина.

Взагалі я хотів написати про людей, які опустилися нижче визначеної соціумом планки. Цих людей зневажають, ними гидують… Це ті, кого нині називають бомжами. Спитаєте, чого про них? Чесно? Не знаю. Може того, що побачив в літах жінку, яка бабралась в сміттєвому контейнері, і знайшовши щось поживне, пожадливо те їла, подивляючись сторожко, наче хтось мав ту поживу видерти в неї з рук. Скоріш за все, оцей погляд і не виходить мені з розуму.

Я не буду аналізувати причини, які змусили цих людей так жити. То їх справа. Чи то кара, чи навпаки нагорода… Хто зна…

Для мене це інша реальність, інший світ. Я не хочу пізнавати таємниць цього світу. Навіщо?

А той погляд… Цікаво, про що думала та жінка? Може її погляд, то докір мені за те, що я не на її місці? Може то вже тваринний інстинкт, який спонукає кинутись на кого завгодно, якщо хтось схоче відібрати ту поживу і звичайна людська логіка тут абсолютно зайва?

У цієї жінки є кілька поліетиленових пакетів, в яких вона носить своє добро… Що в них? Може згадка про колишнє життя, коли вона була ще в нашому вимірі? Цікаво, чи є в неї фото своїх батьків? Дітей? Чи та реальність, в якій вона нині, стирає минуле зовсім? Чи мріє вона про щось, коли засинає десь в затишному для себе закутку, кладучи під голову ті свої скарби? А чи відчують щось, окрім відрази, працівники швидкої чи якоїсь іншої служби, які її захололу вантажитимуть до машини, а з пакету випаде фото її колишньої сім’ї? Чи підніме хтось те фото?

І чи є різниця, як жити, коли в фіналі всі однаково станемо поживою для хробаків?

>



м. Одеса, 25.02.2017 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.03.2017 08:42  Каранда Галина => © 

"від суми та від тюрми не зарікайся"... всяке буває. це не інша реальність, це наша реальність.

 26.02.2017 00:43  роман-мтт => © 

Колись стикався з ними по роботі. Розмовляли про те, хто і як опинився на вулиці. У більшості історія дуже проста: алкоголь/наркотики чи тюрма, втрата майна, вулиця, відсутність бажання боротися за повернення до нормального життя, пиятика. Люди опускаються спочатку морально, потім з часом це оформлюється у відповідний зовнішній вигляд і спосіб життя.
Якщо цікаво, то я сам два тижні умовно "бомжував" - залишився на певний час без житла і роботи, то добрі люди пустили жити в офіс. За два тижні, поки знайшов нову роботу, прокляв такий спосіб життя: людина має нормально висипатися, митися, харчуватися, а офіс, хоч і теплий, хоч і з водою і навіть кухнею - це не дім. Це місце де люди працюють. І це відчувається буквально шкурою. Потім там перебув ще два тижні і зміг зняти житло. А житло, навіть орендоване - це житло.
Я цих людей не розумію і не жалію, бо знаю, що кожна людина може себе нормально забезпечити в будь яких умовах. Вихід є завжди. Але більшості з них заважає це зробити любов до горілки.
Про старих людей не говорю - там різні історії бувають. Але молоді, до 40-50 років - це ганьба так жити. Бо це не паралельна реальність, а нижчий шар нашої дійсності - він просто існує.

 26.02.2017 00:26  Душа => © 

Дійсно, інша реальність ... Паралельний світ ... Я теж не хочу пізнавати таємниць того світу ... Приблизно 10 років тому, я бачила жінку, яка після тривалого тюремного ув`язнення, вийшла на свободу ... І буквально на следуйщій день, знову зробила злочин ... Коли її почали допитувати вона пояснила, що зробила це спеціально, бо, не мислить свого життя на свободі, в нормальному Світі, їй вже не комфортно ... Може і з ними так само?..

А може хтось з них потрапив у безвихідну ситуацію ... виявився в чужому місті без документів, страждає амнезією, без грошей ... шахраї відібрали будинок ... А хтось звільнився з в`язниці, і, будучи без сім`ї, квартири і підтримки не знає, як жити далі ...

Звичайно, таких меншості ... бо, хто володіє справжнім стрижнем, той знайде можливість чесно і гідно жити. Більшість - вибрало собі таке життя ... Приносити користь суспільству і отримувати за це гроші, їм вже не хочеться ...

Дякую за цікаву тему. Удачі Вам і Добра, пане Михайло Михайловичу!