Католицьке Різдво
Стискаю в пальцях спогади про тебе.
Вечірній Львів черкнув мене крилом.
Під куполами, вгвинченими в небо,
Ступає в сніг Католицьке Різдво.
Старенький Львів у снігових завіях
Високі шпилі зводять догори.
Під пильним оком Матінки-Марії
Дитятко засинає до пори.
У серці стишу передчасну тугу.
Різдво приємним світлом огорне.
Старенький Львів, що став хорошим другом,
Потрошки лікуватиме мене.
Запевнить, що все станеться, як треба,
Мов батько, поцілує у чоло.
Над тихими проспектами у небі
Витатиме Католицьке Різдво.
А потім, як в казках колись писали,
Дванадцята раптово надійде –
І Львів мені назустріч на вокзалі
Із свисту й шуму випустить тебе.
