28.02.2017 15:50
для всіх
99
    
  1 | 1  
 © Душа

В любви Душа куда-то рвется или прокл`ятый Рай

Будет ли счастлив в Раю тот, кто оставил свое сердце на Земле?..

В любви Душа куда-то рвется, 

Но нет туда живым пути, 

И водопадом дождь прольется, 

Тебя в слезах мне не найти.


Я знаю, где-то далеко, 

А может, очень близко, 

Тебе в волшебных снах легко, 

А может, чужды ласки.


Не знаю, вижу ль свет во тьме, 

А может, это Ангел, 

Я верю, помнишь обо мне, 

Горит надежды факел.


Закрыв глаза, прижмусь я сердцем, 

Вновь к звукам древней тишины, 

И обожгусь холодным солнцем, 

И не забыть слепой вины.


Я лебедь с сердцем закаленным, 

Я в небе, сквозь туман лечу, 

Крылом богами опаленным, 

В проклЯтом (1) я раю свечу.


Когда-то будет жизнь иная, 

И слезы жемчугом прольются, 

В твои глаза опять взирая, 

Смогу руки тайком коснуться.


***

Даже мертвая кровь казака, 

Кипит, сквозь времена и жизни, 

И сердца стук, не заглушат века, 

Бунтарь (2) и ветер древней казни.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.03.2017 10:40  Тетяна Белімова => © 

Так, усі прагнемо за життя причаститися вищих істин і привідкрити двері до Раю. Поспішаємо жити і розгадати всі таємниці... Такі ми, люди...

 28.02.2017 20:32  Панін Олександр Миколайович... => © 

Цьому не можуть дати ради ані боги, ані демони.
Кохання (і його проблеми )- понад усе!