Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
06.03.2017 17:58Казка
 
20000
Без обмежень
© Андрей Осацкий

Чортеня

Андрей Осацкий
Опубліковано 06.03.2017 / 40462

На сьомому поверсі багатоповерхівки у шістдесят шостій квартирі жила була звичайнісінька чортова сім’я: батько-чорт, чортова-матуся та маленьке мовкошенятко - чортеня на ім’я Тіна. Ніхто з сусідів і не здогадувався, про незвичайну родину, що мешкала з ними поруч, тому що вони вміло маскувались: батько носив високий капелюх, який приховував його роги, а мати мала величезну зачіску, яка теж робила непомітними її маленькі ріжки.Чортеняткові Тіні нещодавно виповнилось п’ять рочків, тому в неї ще не виросли роги, але інколи вони дуже чухались. Вона мала світле коротке волосся, яке мати зав’язувала у два хвоста на голові.

Та в цілому родина чортів була така, як і інші мешканці будинку: батьки вранці ходили на роботу, де працювали серед людей, а чортеня Тіна у садочок, де бавилась серед дітлахів.

Батька звали Дмитро. Він десь працював начальником та чаклував там різні негаразди. Мати Марина була вчителем у школі, де мучила школярів домашними завданнями та контрольними роботами.

Ще в них були родичі, що мешкали зовсім поруч – бісів дід Омелян та чортова бабуся Катруся. Дід працював у житловій конторі та робив людям різні капості, а бабуся була кондуктором у міському транспорті. Вона постійно лаялася с пасажирами та ловила тих, хто їздив без квитка.

Одного сонячного ранку, коли дорослі чортизбирались на роботу маленька Тіна ще ніжилась у ліжку. Їй наснився дуже чудовий сон - в неї виросли гарні великі крила та вона разом з яскравими метеликами пурхала над квітками. Чортеня гралася з новими друзями у квача. Раптом за нею погнався величезний жук-рогач. Він кружляв навколо неї начебто голодний скажений пес, який знайшов довгоочікувану здобич. Тіна злетіла угору щоб сховатись у кущах смородини але сонячні проміні засліпили її.На мить вона замерла у повітрі та шкідливий жук наздогнав і збив її на льоту прямісінько на зелений лист.

- Аааааа! – закричала чортеня у сні та раптом прокинулась.

Тіна відкрила очі та побачила перед собою замість жахливого жука, який за нею ганявся, рідне рогате обличчя батька, який лагідно вимовив:

- Донечко, люба, прокидайся. Тобі потрібно збиратись до садочку.

- Ммм, не хочу, - завередувала мала.

- Я також багато чого не хочу, - відповів чорт.

Він узяв доньку на руки та поніс вмиватись у ванну кімнату. У нього зранку був дуже гарний настрій. Він мурликав собі під пишні вуса пісню про гроші, бо домовився на роботі отримати хабар. Чорт дуже цим пишався, тому що - хабарництво та здирництво були його улюбленими справами.

Починався чудовий травневий день. Батько чорт на машині завіз дружину на роботу у школу, а маленьку Тіну у садочок та наказав малечі вести себе стримано та не бешкетувати:

- Тіно, за рік ти вже змінила три садочки. Вони досі не працюють з-за твого чаклунства.

- Тато, я не навмисно це зробила, - жалісно прощебетала малеча та відвела блакитні очі, у яких блищали лукаві вогники.

- Не навмисно? – здивовано перепитав чорт. – Ти перетворила виховательку у крокодила. ЇЇ досі ще не впіймали та шукають у міській річці. Працівники зоопарку з ніг збилися. А те що ти зробила у другому садочку це в загалі тихий жах.

- Я пожартувала. Я тільки побажала щоб усі діти отримали морозиво.

- Еге ж. Пожартувала вона! Садочок став зимовим палацом, снігом засипало усі кімнати, підлога замерзла начебто льодовий каток. По садочку бігали і стрибали пінгвіни та білі ведмедики. Діти наїлися морозива та всі похворіли. Садочок закрили на карантин.

- Я більше не буду, - пообіцяла чортеня.

- Сподіваюсь на це! – відповів чорт та суворо подивився на донечку, яка під таким поглядом батька вдавилася в сидіння і опустила очі.

Машина під’їхала до воріт садочка та зупинилась. Чортеня відчинила двері та вистрибнула назовні. Вона помахала рукою на прощання.

В новий садок Тіна ходила вже майже місяць, але батько кожен день постійно нагадував їй, щоб вона не чаклувала та не робила шкоди. Чортеня намагалась бути гарною дівчинкою, але інколи коли ніхто не бачив вона вимовляла чарівні закляття, щоб не сумувати та розвіятись. Дорослі такі нудні та передбачувані, ніколи не дають дітлахам трішки побешкетувати.

Чортеня пришла до своєї групи та стала перевзувати капці, що стояли в її особистій шафі. Вона сіла на лавочку та замріялася. ЇЇ роздуми перервали голосні крики.

-Не хочу! Не буду я ходити в цей чортовий садок!

- Цікаво. Звідки він знає, що це мій садок? – здивувалась Тіна та повернулась у бік, з якого доносився галас.

Посеред коридору стояв дуже товстий хлопець та лаявся зі своєю матір’ю. Яка була така ж товста та величезна, що навіть перекрила прохід у вузенькому коридорі.

-Ясіку, синочку! Тут дуже гарно. Дітлахи добрі, вихователі доброзичливі. Кажу тобі ще одну таємницю – тут дуже смачна їжа та її тут багато, - почала вмовляти товстуха сина.

- Ну, добре, - відповів малюк. – Я залишаюсь.

- Молодець, тримай цукерку, - зраділа мати і поспішила втекти, доки вереда не передумав.

Товстунець з радістю схопив цукерку, розгорнув її та з’їв, голосно чавкаючи. Обгортку він кинув на підлогу. Подивився по сторонах навколо себе та побачив Тіну, яка ретельно спостерігала за ним. Він пнув ногою обгортку так що вона закотилася під шафу та зникла. Потім малюк направився до неї та сказав:

- Привіт, мала. Що робиш?

- Нічого. Сиджу, - відповіла чортеня, подивилась йому в маленькі поросячі очі та запитала. - Ти новачок?

- Так. Коли у вас сніданок? Я їсти хочу.

- Моє ім’я Тіна, а тебе як звати?

Хлопець насупився та надув щоки, пробубонів:

- Ярославчик.

- Я теж майже новачок. На тому тижні почала ходити до цього садочку, - з радістю повідомила чортеня та посміхнулась на всі свої двадцять два молочних зуба.

- Діти йдіть їсти, - сказала молода нянечка, яка вийшла у коридор по малечу.

- Ура! - зрадів Ярославчик та стрімко побіг у напрямку їдальні.

- Да, такий друзяка батьківщину продаси за тарілку борщу, - подумала Тіна і теж пішла за новим знайомим.

Сьогодні на сніданок у садочку дітлахів кормили манною кашею та компотом. Тіна їсти не хотіла. Спочатку вона чекала поки остине манка. Потім її зацікавив сонячний зайчик, який стрибав по підвіконню та ховався у довжелезних вертикальних жалюзях. Але згодом чортеня випила напій, з’їла булочку з повидлом та відставила від себе тарілку з кашею, яка к тому часу зовсім охолола та взялася грудочками.

Ярославчик навпаки швидко з’їв свою порцію їжі та навіть ретельно облизав тарілку. Він побачив, що нова подружка не бажає їсти та звернувся до неї з проханням:

-Тіночку, будь ласка віддай мені твою кашу.

- Добре їшь. А ти мені свою пусту тарілку дай, - відповіла чортеня та в її очах заблищали лукаві вогники.

Хлопець з радістю погодився на такий обмін.

Вона швидко взяла та звернулася до виховательки:

- Марія Андріївна, я вже все з’їла. Відпустить мене гратися до нашої кімнати.

- Добре, - погодилась доросла.

Чортеня з радістю вискочила з їдальні геть.

Після сніданку в кімнату, де знаходилась дитяча група зайшла вихователька та сказала:

-Дітки зараз всі збираймося та йдемо до стоматологічної поліклініки на екскурсію.

- Добре, - зраділа Тіна, яка дуже любила десь бувати, а ще більше мандрувати. - А шо ми там будемо робити?

Вихователька лагідно посміхнулась та стала поясняти:

- Ми зустрінемось з лікарями. Вони вам розкажуть про те як правильно чистити зуби та яка для цього потрібна зубна паста.

- Я знаю! Я знаю! - голосно промовила худорлява дівчина на ім’я Катруся. - Зуби чистять вранці та перед сном.

- Молодець, - похвалила її Марія Андріївна та запитала у інших дітлахів. - А хто ще знає?

- Одного разу я їв цукерку та в мене випав зуб, - поважно повідомив Ярославчик. - Я люблю цукерки. Мама казала, що зуби потрібно чистити, щоб вони були міцними та здоровими. Тоді я можу їсти багато солодкого.

- Від цукерок зуби псуються, - відповіла йому Катруся і показала язика. - Вот.

Ярославчик грізно на неї подивився та показав кулак.

- Діти не сваритесь. Ви обидва праві. Але запам’ятайте - зуби потрібно берегти! - сказала вихователька.

Чортеня згадала які були страшні та величезні ікла у дядька вовкулака, котрий нещодавно приїжджав до її родини у гості з дрімучого лічу. Гість постійно чухався, залишав після себе велику купу шерсті та намагався щось погризти. Насамперед улюблені матусені дерев’яні меблі. Батько чорт довго терпів родича, але коли той почав вночі вити на місяць та розбудив пів будинку, не витримав та завіз вовкулака назад у ліс. Тіна поміркувала та вирішила не розповідати про це. Інколи розумніше промовчати.

Далі буде…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
13.05.2016 Проза / Казка
Гарбузики (Глава 4)
23.03.2017 Проза / Казка
Чортеня 2
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.07.2017 © Марянич Михайло Миколайович / Гумореска
Битіє від Михаська
26.07.2017 © Лілія Батюк-Нечипоренко / Новела
Не розлучені
24.07.2017 © Маріанна / Мініатюра
Місто снів
24.07.2017 © Ірин Ка / Оповідання
А що як покине?
22.07.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Нарис
Сирія. Культурно - релігійні традиції в одязі. Піст і молитва
Казка
10.03.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
Різдвяна казка
06.03.2017
Чортеня
17.02.2017 © Сліпокоєнко Роман
Егоїстичне кактусеня
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 47  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Казка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.03.2017 09:58  Тетяна Ільніцька для © ... 

Отакої, Андрію))))) Ну треба розширити коло читання)))) 

 16.03.2017 09:44  © ... для Тетяна Ільніцька 

Із сучукрліта я читав тільки Белімову))))) 

 15.03.2017 10:07  Тетяна Ільніцька для © ... 

Загалом типова українська родина. Нічого незвичайного)))

Ти вже визначився з цільовою аудиторією казки? Мені здається, дітям сатиричний вступ буде не дуже зрозумілим чи цікавим. Можливо, помиляюся... Не уявляю, як писати для дітей, хоча багато читаю таких книжок - через батьківські обов`язки)))))))))

Оця книжечка просто бомба! Цікавий сюжет, а ще багато слів на позначення дупці)))))) Може, у цьому успіх? 
З сучукрліта для дітей бомбово пише Сашко Дерманський. Та Ти ж, напевно, читав його. Еге ж? 

 06.03.2017 21:08  Каранда Галина для © ... 

хі)))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +20
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +60
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +25
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +50
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
20.01.2011 © Михайло Трайста
27.06.2017 © Андрей Осацкий
12.04.2014 © СвітЛана
03.04.2012 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди