Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.03.2017 13:33Вірш
 
21000
Без обмежень
© Двірний Сергій

Credo

Двірний Сергій
Опубліковано 07.03.2017 / 40479

Живи теперішнім: тут і тепер…

Відкинь усі цілі –

не ціле життя, не цілісний світ, 

ціле - лиш засіб наруги.

Не роби геть нічого -

не вживайся, не обмислюй, 

не трудись, ні твори…

Будь без зусилля, 

сторонися насилля як тільки можеш, 

не борися з собою, 

змагання з іншими не зачинай, 

не вступай у війну з околишнім світом…

Не приймай над собою жодної волі, 

ніякої влади – звичаю, норми, закону, 

людини, істини чи, навіть, бога…

Не рівняйся на інших, 

не рівняй їх до себе:

досвід сторонньої долі

щасливим тебе чи нещасним не зробить, 

ані на йоту не позбавить страждання…

Просто, дивись…

Ні з чим, ні з ким себе не вподібнюй, 

не прив’язуйся ані до чого –

до речі, почуття, об’явлення, думки, 

до господа, людини, творіння:

прив’язаність робить із тебе оруду

у чужих, не власних руках.

Передусім же звільнись від особистого «я».

Не прокладай всі дороги крізь нього, 

не збирайся на ньому затято, 

у славі, багатстві чи владі

не пнись величатись, 

у людяності, вірі себе не піднось, 

не стверджуй свій розум та волю -

здрастуй так, наче тебе вже нема…

Бути щасливим не прагни, 

щастя своєю метою не став, 

ані своє, ані чиєсь чи загальне:

щастя – мана, 

вдовольнися стражданням, 

якого успішно уникнув сьогодні…

Все марнота марнот і ловлення вітру…

Легко приймай, легко віддай, 

безболісно всьому співчувай, 

люби без пристрасті та пожадання:

будь-що не краще й не гірше за інше...

З’явища, речі, ідеї, істоти, 

в них що різниці, що і подоби:

все, просто, те ж саме –

на початку, в кінці, внизу, нагорі…

Нічого такого, заради чого, 

варто було би родитись, 

триматись за власне життя

чи його, навпаки, віддавати…

На що ж тоді так натхненно чекаєш?

Шукаєш запекло чого чи кого?

Чого домагаєшся, нетерпеливцю?

Ти вчасно всякчас, 

ти завжди на місці, 

який уже є, серед того, що є:

твоє невдоволення - безглузде й лукаве…

Будь-яка мить хіба ж якось порушна?

Знає початок, має кінець?

Хіба коїться попередньою миттю?

Чи може творить наступну мить?

Ні, в ній усе раз – раз і навічно.

Всього по одному - на кожну мить:

все майорить легіонами митей

не переступних буттів.

Минуле, майбутнє – просто обмари, 

смерті цятковані мари, 

привиддя, котре щезає вмить.

Тож, завтрашнім днем не переймайся, 

минулим себе не гризи:

їх не існує – вчорашнього вже, грядущого ще, 

їх «буде» й «було» кожного дня стає іншим…

Тож, долі нема.

Доля – одне на всі миті, 

покраплена рясно в тривання життя

самотність і однина.

Облудна химера з химер твоя доля, 

що з іншими бути у долі зове, 

на струпи тебе розкладе, 

неначе рознитину нитку порве…

Відкинь цю химеру, 

забудь немов миршавий сон!

Ти сам собі легіон, 

убраний у мить ніби в крицю, 

воднораз будь-де, будь-коли і будь-ким

у всесвітах всіх увік пробуваєш...

То, чом тоді смерті лякатись?!.

Смерть розпорошена в безліч життя…

Не бійся, шию ні перед чим не схиляй, 

завжди пам’ятай: початок, кінець, 

слово, створіння, ім’я або чин, 

панства земні, всі царства небесні

варті лишень легковажного сміху…

Тож, радій чи журись, тугу тягни, 

мріями зринай у майбутнє –

усе це дарма, пустопорожнє…

Свій клопіт на будь-який день.

І сіється він лишень з пороху в порох…

Оминай його як тільки можеш.

Коли ж ухилитися не удається -

сміливо вступай у стосунки.

Але, грай лише у ту гру, 

де правила сам накидаєш, -

на час, на місце, на урядування, -

і, чуєш, не загравайся:

ти у взаєминах тільки для того, 

аби осоружної мороки позбутись…

І більшим не тішся…

Ніколи, нізащо не забувай:

час у голову не укладай, 

до рук не бери роботи…


Хіба ж, не сказано: будьте як діти?

Тож, залишайся дитям, 

для котрого «вже» і «ще» не існують, 

не промовляється мисль, 

нічого не тягнеться звідкись – кудись…

Перебувай ніби у череві матері…

Подорожнім будь, 

що простує з утроби в утробу.

Хто шлях прокладає із щойно у щойно, 

з нізвідки в нікуди…

Ти - цята умовна, 

яка на тропі пробуває

із власного «ця»

у своє «та»…

Так віддалі смерті смертю здолаєш

пророчого слова, 

і, незворушний, 

упокоїшся, врешті, 

у водах правічного лона…


І хай сказиться все!..

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.02.2017 Поезії / Вірш
Квітка
18.03.2017 Поезії / Вірш
Між нами все...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.09.2017 © Георгій Грищенко / Вірш
У вирій
22.09.2017 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
1.09.1939
21.09.2017 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
Небесно осіннє
21.09.2017 © Панін Олександр Миколайович / Ліричний вірш
Єдина Кохана
21.09.2017 © Ірин Ка / Ліричний вірш
Душі не тривож...
Вірш
08.03.2017 © Вікторія Івченко
"Зима рожева – мов наснилась..."
07.03.2017
Credo
07.03.2017 © Георгій Грищенко
Молоді офіцери
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.67 (МАКС. 5) Голосів: 3 (2+1+0+0+0)
Переглядів: 42  Коментарів:
Тематика: Поезії, Вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +47
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +73
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +81
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +91
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.09.2011 © Колядко Оксана Валеріївна
03.02.2014 © Віктор Насипаний
14.10.2013 © Лідія Яр
08.02.2012 © Серж
16.11.2013 © ЗБІРКА ПОЕЗІЙ
04.06.2009 © Алена Гапонюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди