10.03.2017 07:43
Без обмежень
29 views
Rating 5 | 1 users
 © Георгій Грищенко

Сумно

Як напишу останнього вірша

То вже замовкну назавжди, 

Бо відлетить тоді моя душа

Можливо в райськії сади.


Мої вірші тримає Інтернет, 

Коли не стане вже мене

Він все написане зітре ущент, 

Таке майбутнє жде сумне.


Тоді ніхто ніколи й не буде знать

Що був колись поетом я, 

Бо не можливо буде прочитать

Мої вірші й моє ім’я.




м. Київ 09.03.17.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спадок / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Не літай лелеко / Вірш | Георгій Грищенко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.03.2017 10:33  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую Тетяночко, дякую за підтримку. 

 13.03.2017 08:43  Тетяна Чорновіл => © 

Не сумуйте! Ваші вірші назавжди в Вашому серці. Це більш ніж достатньо.
І Слава Інтернету! А тролям, любителям стирати чуже заради забавки - ГАНЬБА! 

 11.03.2017 07:41  © ... => Серго Сокольник 

Невже? А мої вірші в клубі поезії були нещадно стерті.
Дякую за візит. 

 11.03.2017 02:54  Серго Сокольник => © 

Георгію. В НЕТІ НІЩО НЕ ЗНИКАЄ БЕЗСЛІДНО. Повірте.

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо