Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.03.2017 15:37Нарис
 
40000
З дозволу батьків
© Маргарита Проніна

Березневі вікна

Маргарита Проніна
Опубліковано 10.03.2017 / 40532

Приватність зароджується тільки тоді, коли їй постійно щось загрожує. Коли немає умов для її щонайменшої з’яви. Приватності не треба, коли ти самотній. Точно так і творчості – їй не потрібні резиденції та окремий час.

З вікон чути живе привокзальне дійство. Провінційна весна, що бере початок у настрої таксистів, їх радіо-музики й улюблених пісень з магнітол, які так кортить врубати на повну чомусь саме після півночі. І саме ці, часом, жахливі композиції, частіше всього просто осудливі твоїм смаком, ці мелодії, що пролунали у кожне чутливе не спляче вікно крізь заборони й пізню годину, порушуючи усі приватні норми й естетичні принципи – стають маркерами життя й часу. І ти властиво, за цією луною у напіввідкриті весняні вікна в ніч впізнаєш увесь шарм призабутого відчуття «бути вдома». «Ласкаво просимо в наш абсурд» - іронізуєш до себе. Дивуватися йому й відсторонюватись, умовно відмежовувати себе від такої викличної публічної наруги над твоєю духовною організацією… І бути таким закоханим у всю цю «нечисть», таким вдячним за просту щиру бикуватість, яка себе визнає як сталу закінчену цілість, констатує впевнено й рішуче як саму дефініцію унікальності. Як заслужену одиницю нормальності «тут». Це життя проживається саме так, як в окремому приватному вимірі, що протестує до всякої напущеної інакшості, і не бідкається про сенс, воно ним є. І я, вже, лежачи у ліжку, чемно дотримуючись режиму дня й рюш на своєму нічному вбранні, сповідуючи тяжіння до кращих світів й доглянуту на ніч шкіру, розпливаюся в усмішці й здивовано сама до себе дякую, що мені не спиться через їхній гамір. Що комусь весело й повно, попри все, що я вважаю таким недосконалим у їх житті, таким не правильним, тупим і беззмістовним. Дякую за контраст, який увиразнює мені мене. Бо так приходила століттями така ж сама, тільки трішки призабута щорік весна. Хтось має її зазивати у напіввідчинені березневі вікна провінційних міст. Дякую за кожен звук: Талькова, Фрістайл, Ігрушкі, Іванушок, незнаних нами зірок шансону, а особливо за Рукі Вверх, Тату й, тепер, – Монатіка, - за те, що «вокруг тебя весь мир кружит»…

Ви маєте знати, що всі ми, «чкурнуті» звідси заради зірок крізь смоги – замилувано чудуємось потайки вами: простими чуваками «без башні», тому що вам всього того не треба, ваше щастя на відміну від нашого – досяжне. А щасливі люди – то прекрасні люди.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.01.2017 Поезії / Вірш
Сомельє
07.07.2017 Проза / Есе
ДОРОГА В ДОЩ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
15.07.2017 © Арсеній Троян / Нарис
Наші дні
09.07.2017 © Олег Корнійчук / Новела
Системний аналіз
30.06.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Теля
21.06.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Старий капелюх
21.06.2017 © Саня Малаш / Новела
Психологи не пиячать на роботі
Нарис
20.03.2017 © Олександра
Світ
10.03.2017
Березневі вікна
10.03.2017 © ВРуп
Панельные дома
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 86  Коментарів: 5
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.04.2017 15:00  © ... для Віталій Перетятько 

Дуже Вам вдячна за коментар, чесно, він мені зробив настрій на кілька днів)) Це дуже важливо автору знати, що його творчіть комусь сподобалась, тоді хочеться творити знову! 

 06.04.2017 14:00  Віталій Перетятько для © ... 

"І я, вже, лежачи у ліжку, чемно дотримуючись режиму дня й рюш на своєму нічному вбранні, сповідуючи тяжіння до кращих світів й доглянуту на ніч шкіру, розпливаюся в усмішці й здивовано сама до себе дякую, що мені не спиться через їхній гамір".
Тепло і романтично)))).

"Дякую за контраст, який увиразнює мені мене".
Глибоко!

«Ласкаво просимо в наш абсурд» - іронізуєш до себе. Дивуватися йому й відсторонюватись, умовно відмежовувати себе від такої викличної публічної наруги над твоєю духовною організацією… І бути таким закоханим у всю цю «нечисть», таким вдячним за просту щиру бикуватість, яка себе визнає як сталу закінчену цілість, констатує впевнено й рішуче як саму дефініцію унікальності. Як заслужену одиницю нормальності «тут».
Гарно сказали!!! 

 17.03.2017 09:57  Тетяна Ільніцька для © ... 

Може це й на краще?)))) Інколи такі "коментарі" трапляються, що вже ліпше без них))) 

 16.03.2017 14:39  © ... для Тетяна Ільніцька 

Дякуюза увагу:) Щось,крім Вас, ніхто більше не прокоментував( Певно, не відгукнулося людям. Ну що ж, не всі знають, що таке жити навпроти вокзалу... 

 16.03.2017 09:11  Тетяна Ільніцька для © ... 

Просто таки музичний батл. Важко, певно, жити за такими березневими вікнами, бо там не лишається місця для приватності... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +31
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +42
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +69
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +31
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
06.01.2012 © Т. Белімова
20.01.2011 © Михайло Трайста
11.12.2012 © Каранда Галина
12.12.2014 © МИХАЙЛО БУЛГАКОВ
12.04.2014 © СвітЛана
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди