Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.03.2017 21:48Казка
Про казку  Про вишиванку  Про Бога  Про Батьківщину  
30000
Без обмежень
© Липа Ольга - Душа Українки

Різдвяна казка

Липа Ольга - Душа Українки
Опубліковано 10.03.2017 / 40537

Опускалася холодна пітьма на старий, колись веселий і галасливий хутір!!! У хатах гасли вогні, а у серцях згасала радість!!! Люди перестали вірити у диво і Різдво!!! Навіть діти були сумні і казкові істоти перестали вірити в самих себе!!!

У густому хвойному лісі, під кронами старої сосни, яку обіймали ласкаві пластівці снігу, сидів сумний і самотній гномик Іван, і не помічав січневої, Різдвяної краси!!! Він завжди мріяв стати музикантом, і щоб його музика летіла високо у небо!!! Іван часто сидів біля вікна свого маленького будинку, слухав музику лісу і вірив, що у Новий рік та Різдво виповниться його заповітна мрія!!!

Мені сумно у лісі, 

І вітер вже не друг, 

сніжинки у волоссі, 

замкнувся зимній круг...

У тому лісі у стародавні часи було озеро, яке ніколи не замерзало, і звали його Берегинею, тому, що жила в ньому добра і юна русалка Руслана, і оберігала мешканців від біди, рятуючи потопаючих дітей, і заблукалих подорожніх!!! Але найбільше, Руслана мріяла мати такий прекрасний голос, який зміг би всіх мандрівників, і всі кораблі направити до їх маяків!!! Але тепер, вона втратила віру в чудо, озеро "Берегиня", починало покриватися льодом, бо серце його господині стало замерзати.


Я співати хотела, як птах, 

Боронити від лиха людей, 

Мерзне серце, сума на вустах, 

Не співає у снах соловей!!!


А у палаці журилася княжна, дивлячись у темряву крізь крижане вікно, у неї було все, про що може мріяти юна дівчина, але не було віри в диво, і коханя!!!


Не зустріти кохання повік, 

І чудес не буває зимою.

десь у Світі є мій чоловик, 

Та не прийде ніколи за мною...


А десь у безкраїх просторах, плакала Фея степів над заснулим вічним сном козаком Миколою, якого вона любила всім серцем!!! Вона завжди мріяла, щоб степ зігрівав українську Душу в будь-який мороз і холоднечу!!! Але втративши віру, її серце холонуло і степ більш не мiг зігріти нікого!!! А Миколай бажав тільки одного - швидкого, як ураган коня, щоб скакати по безкрайньому степу і захищати його милу серцю Фею від ворогів і біди!!! Але печаль оселилася в його серцi, і приспала вічним сном!!!

Була я Феєю Землі, 

Та швидко серце змерзло.

метуть поземки в очі злі, 

сума мене настигла...


В ті часи мандрував по землі один мудрий старець!!! Він був бідний, і весь його одяг у латках. Але був він багатший багатьох, тому що Вірив у Різдво і диво! І там, де проходив старий, темрява осявалася світлом!!!

Шкода йому стало людей!!! Він зібрав їх біля Храму Господнього і сказав:

Шийте люди вишиванки, 

і хрести на них Святі, 

від Івана до Мар`янки, 

Буде щастя у житті...


І так люди почали прикрашати хрестами свій одяг!!! Вишивати красиві малюнки, і терін, і калину, і маки... Та ще багато чого!!! І повернулася до людей і Віра в диво, і Різдво!!! Та серця казкових істот теж відтанули, бо тільки у людей є Душа, і коли до людей повертається Віра і диво, те й казка оживає!!!

Осяяла темряву перша зірка!!! Розцвітало українське небо безліччю ясних зірок!!! Янголи співали на лютнях і сипали з небосхилу Благодать!!! І так чудово було цієї ночі, так гарно і радісно!!! Що кожен хто вірив в Різдво, отримав в подарунок те, що захотів!!! Лісовий гномик Іван - чарівну кобзу, яка звучала подібно Церковним дзвонам і зігрівала Душі людям!!! Чарівна русалка Руслана, Янгольський голос, який більше не збивав подорожніх з шляху, а допомагав кораблям знайти свої маяки!!! А фея степів більш не плакала над заснулим вічним сном юним козаком Миколою!!! Її сльози перетворилися на теплі крижинки, які і понині зігрівають зимових подорожніх у безкрайньому і великому українському степу!!! А Микола отримав такого швидкого коня, який і зараз мчить десь у степу, захищаючи її від ворогів і біди... А день і ніч сумна княжна, отримала найголовніше про що мріяла її Душа - Віру в чудеса!!! Вона і сьогодні дивиться в людські серця і не знаходячи там Світла, ділиться з людьми частинкою своєї Віри!!! Вона знає, диво не повірить у нас, до тих пір, поки ми не повіримо в нього!!!

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.03.2017 СпецТЕМИ / Думки вголос
Сила молитви Праведника
10.03.2017 Привітання / Вітальний вірш
Счастьюшко
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
25.07.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Василич
24.07.2017 © Маріанна / Мініатюра
Місто снів
24.07.2017 © Ірин Ка / Оповідання
А що як покине?
21.07.2017 © Марянич Михайло Миколайович / Есе
Чорнобривці
18.07.2017 © Кисиленко Володимир / Мініатюра
Тільки ти мене не покидай
Казка Про Батьківщину
10.03.2017
Різдвяна казка
11.02.2017 © Оверченко Аліна Іванівна
Ліс (Історія №1)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 66  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Казка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.03.2017 14:30  © ... для Надія 

Щиро дякую!!! Будемо вірити!!! Усіх благ нам усім!!! З повагою!!! 

 14.03.2017 17:39  Надія для © ... 

Чудова Різдвяна казка! Будемо вірити в чудеса! Хай усім нам щастить!  

 13.03.2017 16:26  © ... для Серго Сокольник 

Щиро дякую!!!))) 

 13.03.2017 02:10  Серго Сокольник для © ... 

У палаці журиласть княжна...
І ніхто й не сказав ій і й на...)
Олю, респект) Я ШУТЮ) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +19
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +59
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +25
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +50
ВИБІР ЧИТАЧІВ
24.07.2012 © Каранда Галина
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
13.03.2012 © Тетяна Ільніцька
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
11.12.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди