11.03.2017 23:24
Без обмежень
37 views
Rating 5 | 1 users
 © Григорій Божок

Останні промені

Останні промені прощально 

Поміж дерев, поверх дахів 

Малюють тіні величальні 

На фоні злежаних снігів. 


Повільно морок наповзає 

І день згорає, мов свіча,  

Мороз на вітрі під’їжджає -  

Мережить шибки розпочав. 


В душі й на серці вечоріє,  

Бо зимній день спішить у тінь,  

Хоч ще загравить й пломеніє 

Весь горизонт й надія з ним. 


Місяць у німбі промениться,  

Вже роги вліво нагострив,  

Мов молодик до молодиці,  

Бо ще не все тій розповів. 


В гарем всіх зірочок збирає,  

Молочний шлях собі мостить. 

Хай ніч гріхи тих покриває 

Хто весело навчився жить. 


Вже темні коси розпустила,  

Ніч обійняти всіх спішить 

І на чарівних божих крилах 

Щоб все задумане звершить. 

м. Київ 10.03. 2017р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Екологічний вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Засторога / Патріотичний вірш | Григорій Божок». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Під гітару / Романтичний вірш | Григорій Божок». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Григорій Божок.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.03.2017 16:40  © ... => Тетяна Чорновіл 

Спасибі, Танєчка, за аванс. Хай Вам щастить! 

 26.03.2017 16:36  © ... => Георгій Грищенко 

Дякую за добре слово! 

 16.03.2017 08:52  Георгій Грищенко => © 

чудово. 

 13.03.2017 08:50  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно. Душевне відчуття вечорової краси. 

Публікації автора Григорій Божок

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо