12.03.2017 14:33
Без обмежень
54 views
Rating 5 | 4 users
 © Маріанна

Дощить

Дощить весна сьогодні і у Львові

Йому хіба звикати? Місто сліз.

Хіба стікає бруком випадково

Та Полтва, що бетон від на відніс?


Дощить весна, зима стікає в безвість, 

Щоб місто оновилося старе, 

Омитий в снах мій ефемерний всесвіт, 

Також втікає за календарем.


Туманний Львів ховається за хмару, 

Він так втомився гамором людським, 

У нього власні мрії, давні чари, 

Для тих хто хоче помовчати з ним.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Червоний футляр / Мініатюра | Маріанна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дим / Мініатюра | Маріанна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.03.2017 18:48  © ... => Марянич Михайло Миколайович 

Приїжджайте) 

 13.03.2017 18:48  © ... => Олександра 

Щиро дякую! 

 13.03.2017 18:47  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую! 

 13.03.2017 15:28  Марянич Михайло Мико... => © 

Хочу до Львова) 

 13.03.2017 08:32  Тетяна Чорновіл => © 

Відчутна замальовка. Чудово. 

 12.03.2017 20:01  Олександра => © 

Мовчати з туманним Львовом - це щось незбагненне.
Теж люблю Львів і його дощі.
Чудово!!! 

Публікації автора Маріанна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо