14.03.2017 21:26
для всіх
60
    
  4 | 4  
 © Олександра

Земля задихалась

Земля задихалась

Мокра від снігу земля задихалась минулим, 

Тисли на трави підошви асфальтних доріг.

Десь під будинками спали розірвані кулі, 

Десь за весною ховався засмалений сніг.


Дихати легко, хоч небо залите смолою, 

Знову болить, та не так, як боліло колись.

Серце у небо зривається птахом-стрілою, 

Дощ пробиває, мов кулями, зношену вись.


І тільки зливи про біль на землі вже забули, 

І тільки чорний, розбитий залишився сніг.

Мокра холодна земля задихалась минулим, 

Тисли на серце туманами смуги доріг.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.03.2017 16:20  Олена Вишневська => © 

Майстерно, Саш! До душі...дуже!

 15.03.2017 09:47  Тетяна Белімова => © 

Неймовірно, Сашо)) Яка Ти вже доросла! Все розумієш! І майстерність... Опанувала логос))) Вітаю!

 14.03.2017 21:48  Каранда Галина => © 

чудово.
в останньому рядку аби склад додати... а якщо не туманні, а туманами? Смуги доріг же можуть тиснути на серце туманами?? ще й як...
Саш, за період, що ти на порталі, ти неймовірно виросла... я вже мабуть не змогла б без зазначення авторства відрізнити твої вірші від Олиних за рівнем виконання... ви обидві геніальні...

 14.03.2017 21:30  роман-мтт => © 

настрій досі не змінився? :(