16.03.2017 08:50
Без обмежень
27 views
Rating 5 | 1 users
 © Георгій Грищенко

Ми вперше і в останнє

Ми вперше і в останнє

Живемо в світі цім, 

Це розуму світання

Під небом голубім.


Навіщо ми живемо?

Прийшли навіщо в світ?

Працюємо і жремо

Щоб наший ріс живіт.


Ще сваримось й воюєм

За землю і грошву, 

Перемогли – святкуєм, 

Що маєм булаву.


Щоб правити сусідом, 

Щоб працював на нас

Та йшов за нами слідом

Як нам підлеглий клас.


Якщо війну програли

Ми плачемо ридма, 

Бо в рабство ми попали

Щоб працювать дарма.


А де ж повага й братство

Щоб мирно жити всім?

А не тягти багатство

Лише у власний дім.


Нажерлись чи голодні

Всі зникнем в небуття, 

Колись там чи сьогодні

Закінчиться життя.


А ми живем мов звірі, 

Хоч розум є у нас

Думки плекаєм сірі, 

Хоч маєм стислий час.


Щоби добро робити, 

У спілкуванні жить

І наший світ любити, 

А злості не творить.

м. Київ 15.03.17.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Країна мрій / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Її дитя / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.03.2017 07:58  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за добрі слова. 

 17.03.2017 09:16  Тетяна Чорновіл => © 

Мудрі настанови, як завжди у Вас.Не всі замислюються, на жаль, що вони в цім світі вперше і востаннє! 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо