20.03.2017 08:18
Без обмежень
24 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Хвиля

Хвиля облизує берег ріки

Й тихо поволі хлюпоче за обрій, 

Я би за нею поплив залюбки, 

Де проживають щасливі та добрі.


Я би умить їх поповнив ряди, 

В щасті купався б, як сир той у маслі, 

Вік би не знав я гіркої біди

І розпалив би багаття загаслі.


Щоб на багатті розгулу життя

Знову спалити все добре й щасливе, 

Знову прийшло щоб страшне каяття

За нерозумне безпечне й бурхливе.


Хвиля облизує берег ріки

Й тихо й поволі хлюпочеться далі, 

Тихо гортаю свої я роки

Всі в нелюбові, горілці та салі.


Наше Дніпро не тектиме назад, 

Час у минуле не піде ніколи, 

Зараз наводьте в житті своїм лад, 

Щоби майбутні жалі не кололи.

м. Київ 22.08.02.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «В сиву давнину / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Придумали греки / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.03.2017 15:05  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. 

 23.03.2017 08:20  Тетяна Чорновіл => © 

Крім горілки та сала мабуть таки є що згадати вам у рядках, про що ми неодноразово переконувались! Чудовий вірш. Шануймося, бо ми того варті. 

 21.03.2017 07:36  © ... => Серго Сокольник 

Дякую. 

 21.03.2017 06:06  Серго Сокольник => © 

І правильно) 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо