21.03.2017 13:17
Без обмежень
52 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Привіт, Мері

Привіт, Мері

Я так давно тобі не писав.

Ці листи вже така рідкість, що, мабуть, їм вже місце під склом в музеях. Але це не так, бо тільки через листи я можу відчути твоє тремтіння рук, коли ти пишеш, запах твоєї кімнати, яка чомусь постійно пахне воском, нетерпеливість і якусь тривогу, коли загортаєш лист у конверт.

Листи... Я багато чого мав тобі розповісти, багато чого трапилось за той час, коли нас розлучила відстань. Як дивно, тепер я геть не підбираю слів. Про що мені писати? Наша кішка, як ти завжди називала її - Теня- народила шестеро кошенят, але двоє так і не прокинулись. Про що це я? До чого тут кошенята... Між нами щось давно загинуло, і я ніяк не збагну, що.

Надворі весна. Ніби мав піднятися настрій, як і температура на вулиці, ніби мав радіти довгоочікуваному пробудженню світу, але хіба світ разом з весною ожив? Він не змінився. Він досі жорстокий хоча б тому, що розлучив нас. Я багато тобі писав і не відправляв ті листи. Може боявся, що вони тобі непотрібні, що вони наженуть на тебе сум і тобі стане навіть гірше, ніж мені. Але що я зроблю? Слова, які я не можу тобі сказати, я ніколи не триматиму в собі.

Як шкода, що ти так далеко.

Пробач мені мій егоїзм, коли я сказав, що не зможу поїхати з тобою... Але я справді не міг вчинити інакше. Саме тут на мене чекало моє справжнє життя, і з цим я нічого зробити не зміг. Якби ти мене запитала, чи люблю я тебе, я б відповів що так... Але чи зміниться це тоді, коли лист прибуде до тебе? Може, я стану надто злим і зможу розлюбити тебе? Я не знаю, чи так буває, але я заздалегідь попрошу: прости. Прости за те, що змушував чекати і вірити, за те, що не любив твоїх парфумів, за те, що лишився і за те, що сумніваюся в своїй любові.

Твої фотокартки, ті перші листівки, які ти прислала у маленьких листах, пам`ятаєш? -досі висять у мене на стіні і нагадують мені про тебе. Одна із них, та, на якій намальоване море, кличе мене покинути роботу і просто кудись поїхати. Так, це було б чудово... Але я хочу поїхати лише з тобою. Тільки скажи, і я покину все, і ми поїдемо до океану, як ти мріяла. Нехай ми вже не будемо називатися закоханими, якщо побажаєш. Ми можемо бути знайомими чи просто друзями, аби тільки ти була поряд. Прошу, якщо я наважусь відіслати цей лист, напиши мені. Напиши, якщо ти мене простила, а якщо й ні, то байдуже. Просто коли я читатиму знайомий почерк, я знову ніби чутиму твій мелодійний голос і перестану жалітись на весняні дощі. Бо вони цього року надто холодні.

Люблю тебе, 

Бен

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Лист

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Серце / Вірш | ОлексАндра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зі сну в реальність / Мініатюра | ОлексАндра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.03.2017 10:56  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за відгук) Чесно, імена я вибрала спонтанно. Якщо з ними щось пов`язано, то це немає відношення до твору. 

 22.03.2017 09:24  Тетяна Ільніцька => © 

Лист - унікальний жанр. Дозволяє відтворити найменші порухи душі того, хто його пише.
Сашо, хочу спитати, чому Ти обрала такі імена для своїх героїв? 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо