22.03.2017 01:01
для всіх
114
    
  2 | 2  
 © Марянич Михайло Миколайович

Уривки

...І куди мені йти? Куди виведе доля?

А вздовж шляху стрункі золотаві тополі.

Та куди б я не йшов, щоби я не просив...

На тополях об’яви про загублених псів…

Хтось всіляко хотів

Повернуть їх в неволю…

Хтось всіляко хотів…

***

...Світ пустий і простий. Так здається і наче

Варто знати хоча б кільканадцять означень.

Й ти розумний до біса гадаєш тепер, 

Бо пустим тим знанням собі розум підпер?

Помиляєшся, друже, 

Бо тепер ти помер, 

Хоча всім те байдуже...

***

>



м. Одеса, 22.03.2017 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.03.2017 08:49  Тетяна Чорновіл => © 

Витончені поетичні одкровення. Дуже сподобалось. Про псів... навертає на роздуми.