Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.03.2017 02:11Нарис
 
Шлях додому
20000
Без обмежень
© Олександра

Шлях додому

Олександра
Опубліковано 23.03.2017 / 40766

Годинники вистукували пізній ранок, а вікна вистукували весну. Повернувши голову трохи вбік, він уважно спостерігав за сходом сонця, яке червоним кружельцем виглядало з обрію поля. Червоні хмарки, ніби дітлахи, бавились на блакитному полотні, все більше зафарбовуючи його в рожевий і темно-жовтий. Він же за цей час встиг відпочити, аби продовжити свій шлях. Повільно підвівся, розправив блідо-сірі крила і наставив їх проти вітру. Раз, два... і птах злетів. Скуйовджене пір`я дивним чином розгладилося, груди знову наповну дихали ранковим повітрям. А ще було багато незнайомих запахів, які тільки підтверджували думки, що додому ще далеко. Він пролетів поле і на горизонті вигулькнув маленький лісок. Птах поглянув униз і тільки зараз зрозумів, що страшенно голодний. Він почав знижуватися, аж поки крила ледь не зачіпляли крони і швидко опустився на високу гілку клена. У підніжжі дерев подекуди лежав сніг, але трава вже сміливо пробивалася і тігнулась до сонця. Краєм ока птах побачив якийсь майже непомітний рух і стрілою метнувся до корніння дерева. Черв`як був малий, але й цього для початку вистачить. Потім вистукав кілька жуків з кори. А коли побачив на листку гусінь і дуже зрадів, в останню мить вона встигла вислизнути і сховатись.

Він знову злетів у хмари і продовжив свій шлях. Так, йому доводилось повертатись у рідний край самому, бо одного разу, коли разом з іншими птахами вони ночували, він відбився і загубив свою зграю. А тепер, покладаючись на чуття і не маючи іншого вибору, він летів вперед, шукаючи очима знайомі краєвиди. Повітря цього дня було вологіше, ніж вчора. Він знав, що ввечері буде дощ і що в такий час він не зможе летіти, і тому зі страхом швидким темпом махав крилами, збільшуючи швидкість. Він так хотів потрапити додому! Всі ці поля, ліси, дороги - усе було таке чуже і непривітне. Інша річ- дім. Він знав кожен листочок свого лісу, кожну пташку, він скучив за запахом повітря там після дощу, він відчував себе дуже самотньо і чекав зустрічі з будь-якою знайомою пташкою. Птах відчув, як йому важчає дихати, і трохи знизився. По його розрахункам і чуттям зараз мав би початись широкий степ, а там вже буде легше знайти дорогу. Але попереду з`явилось синє світло: якась річка розкинула свої води і бігла кудись на південь. Птах розчаровано оглянувся, і змусив себе не переживати: адже він відчуває, ось-ось з`явиться знайомий степ. Але сонце вже стояло високо над головою, а внизу річка змінювалась дорогами, полем і лісом. Справа виднілися будинки, і тоді птах справді злякався, що загубився: він їх не пам`ятав, як летів минулого разу! Години йшли за годинами, крила сильно втомлювались, доводилось постійно знижуватись. Вітер колов очі і сонце поволі котилось на захід.

Небо повільно затягувало хмарами. Спочатку насувалась чорна хмара ззаду, ніби наздоганяла птаха, а потім за якусь мить, - він навіть цього не помітив - все небо забарвилось в сірий, в колір його власного пір`я.

Він відчував напругу, вагу повітря, і розумів, що втомленим та ще й в дощ він не зможе летіти зовсім, тому почав шукати, де сховатись. Вітер шаленів, а внизу, як на зло, знову почалося поле і смуги доріг. Виснажений птах вже летів дуже низько над землею, кружляв над голими деревами і знову летів, втікаючи від грози.

Коли перший раз блиснуло і загриміло, птах злякався і його різко відкинуло вітром. Він вирівняв політ і окинув оком небо: воно геть почорніло, вітер все більше скаженів і різав очі, вибивав його з рівоваги, розганявся до шаленості. Птах занепокоєно шукав сховку, але не встиг: дощ полив як з відра, змочуючи крила, від чого ті тягнули сіре тільце вниз, і на якусь мить (страх і самотність цього допомогли) птах втратив орієнтацію і почав падати, але зміг напружити м`язи і вирівнятись перед приземленням. За дюйм від землі його знову шарпнуло вітром, і він, обезсилений і побитий, сховався під якимось кущем.

Десь попереду вловив рухи і враз його серце гаряче забилось: біло-сірі птахи ховались за кілька метрів від нього. Зграя! - затьохкало серце. - Зграя, зграя, зграя! Він знайшов її! Птах приблизився до інших крилатих і його зустріли радісними вигуками. Дощ незабаром затих, і птахи, інколи тулячись один до одного від холоду, поснули. А на ранок знову продовжили шлях. І птах, вже при світлому дні побачив, що він залетів у знайомий степ, який вчора не впізнав через зливу. Їм вже лишалось небагато: скоро будуть вдома!

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.03.2017 Поезії / Вірш
Ти - забута муза чужих океанів...
24.03.2017 Проза / Оповідання
Засідка
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
19.11.2017 © Ігор Рубцов / Мініатюра
Листи з минулого
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (2)
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (1)
17.11.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (19.)
16.11.2017 © Ірина Мельничин / Новела
Занурення
Нарис
30.03.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Місто безкрилих мух
23.03.2017
Шлях додому
20.03.2017
Світ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 51  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.03.2017 15:31  © ... для Тетяна Ільніцька 

Не знаю) Дякую Вам!) 

 23.03.2017 15:30  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую дуже!!! 

 23.03.2017 10:05  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Красивий твір, що там казати!!!!!
Молодчина!!!! 

 23.03.2017 09:43  Тетяна Ільніцька для © ... 

Дуже гарно, Сашо! І звідки Ти стільки знаєш про птахів? Ніби справжній орнітолог.

Ось тобі ще пісенька-приз "Шлях додому"))))

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +89
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +131
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +129
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +73
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
26.11.2011 © Микола Щасливий
27.03.2012 © Микола Щасливий
05.03.2014 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди