Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.03.2017 12:24Есе
Про Україну  
11000
Без обмежень
© Брама

Про націю і національне

Якщо при читанні «Кобзаря» твоє горло стискують спазми і гаряча сльоза пече щоки, – значить, ти справжній українець. Так визначається національна приналежність. Лише мова та культурне уподобання визначає національність? Може, – родовід? Можна мати багатенний словниковий запас, можна кохатися тільки культурою своєї нації, мати чистокровну породу, – однак цього замало; і навпаки, можна мати скупий запас слів, впадати в екстаз од, скажімо, лезгинки чи ритмічних танців тубільців, мати в крові іноплемінний домішок, – і бути щирим українцем.Національні почуття, почуття національної приналежності, це той душевний стан, коли в процесі існування із собі подібними виникає усвідомлення своєї значимості, як особистості, як дійсного і рівноправного члена суспільства. Дати людству відчути свою значимість у безкінечній безглуздості буття, – це значить, позбутися системи тотального комуно-інтернаціонального нівелювання особистості та пов`язаних з цим ускладнень на грунті етнічних протистоянь. Чи зуміє людство створити таку спільну для всіх народів систему цінностей, яка б зводила нанівець усі імперіошовіністичні прояви?.

«Ми велика нація», – коли так говорять, це є першим проявом шовінізму. Якщо є великі, – значить, є й маленькі, незначні, зачухані, такі, на яких не варто звертати уваги у своєму «великому» русі (бозна куди). В чому ж ваша велич, великі? Чи не в розв`язуванні ВЕЛИКИХ воєн? Може, ви горді тим, що створюєте економічні блокади? Ах, ви породили едісонів та ломоносових! Щож, вибачте, що ми, маленькі, завдяки вам, знаходячись на межі вимирання, не встигли це зробити. Можливо, і в нас були би генії, та їх вганяли в домовини, не даючи розквітнути.

Тисячоліття українців намагалися знищити як націю. Тисячу довгих літ ми якимось дивом збереглися і остаточно ствердилися. Ще не як моноліт, але вже, – як дещо, що дозволяє бути. Ще належить добряче попрацювати ...

Скільки було їх, отих звитяжців, що дозволяли наступним поколінням почувати єдність і гордо говорити:я українець!Мільйони ... Їх імена відомі і не відомі, когось закарбувала історія навіки, а хтось непомітно і скромно, тихо зойкнувши напослідок, упав на суху землю під ятаганом турка чи під дулом енкеведиста. Вони не розраховували на винагороду ...

Щоб знищити націю, досстатньо загарбати її територію та відпрацювати методику силової асиміляції. Тотальне приниження та знешкодження коріння нації, тих людей, у котрих напрочуд сильно розвинуте почуття національної гідності – поетів, письменників, художників, словом, творчих лідерів, яким вірять, до котрих прислуховуються, яких поважають, – ось генеральна лінія імперіошовінізму. В українській історії слід було б задавити ще в колисці Тараса, аджеж це його «Кобзар» згуртував націю, надихнув на боротьбу. Можна знищити на багаттях інквізиції цей твір до останньої сторінки, але ДУХ нації не згине. Він як казковий джин вихопився із глечика, і вже ніщо, ніяке чарівне собаче слово, не зажене його назад.

Великий Кобзар – душа нації. Він сприймається вже не як талант, навіть – не геній, не конкретною особистістю, а чимось більшим, грандіознішим, субстанцією, в якій втілюються надії і сподівання народу. Шевченко повсюдно ... Присутність Кобзаря відчувається в поезії і прозі сучасності, в колоритних полотнах українських майстрів пензля; якщо хтось каже, що він українець, то перед нами – кобзар. Кобзарство, це прояв духу українства.

Тарас Григорович Шевченко – ширий українець. Але він не кричав про це по всіх усюдах, він плакав. Плакав своїми віршами. Кожна сторінка кобзаря плаче, плаче і взиває. Ми – прислуховуємося. І не наші запевняння роблять нас українцями, а мовчазне самоусвідомлення приналежності до українства. Якщо ми вважаємо себе за українців, – значить, ми Кобзарі, лідери, які в змозі гуртуватися навколо національної ідеї.

Україна. 2017г.
Надрукувати
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.03.2017 Поезії / Верлібр
Эй, вы!.
04.04.2017 Поезії / Верлібр
Росіянам
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
19.10.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Це моя територія
18.10.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Десять років
14.10.2017 © Іван Петришин / Нарис
Російські діти та хохли з хвостиками (Як виховують нелюбов)
10.10.2017 © Маріанна / Мініатюра
Гра
09.10.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Новітні методи
Есе Про Україну
05.06.2017 © Ігор Рубцов
Не такий?
23.03.2017
Про націю і національне
21.03.2017
Роздуми на самоті
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (1+1+0+0+0)
Переглядів: 53  Коментарів: 1
Тематика: Проза, Есе
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.03.2017 08:29  Максимів Галина для © ... 

Дуже змістовний роздум... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +61
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +96
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +103
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +108
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
26.03.2012 © Піщук Катерина
13.09.2015 © Ірина Мельничин
16.10.2012 © Істерична Бруталка
19.11.2015 © Каріна Зарічанська
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди