Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.03.2017 16:47Мініатюра
Про Україну  Про кохання  Про Батьківщину  Про хлопця  
40000
Без обмежень
© Липа Ольга - Душа Українки

Притча про щастя

Липа Ольга - Душа Українки
Опубліковано 23.03.2017 / 40780

Одного разу, у стародавні часи, з`явилося на Світ Щастя!!! Побачив його молодий козак Андрій і закохався всією Душею, серцем і кожною крапелькою крові!!! З тих пір не було козакові ні сну, ні доброго здоров`я!!! Кручинился Андрій, топив Долю у вині!!! Бувало, вийде у лісостеп, сяде на коня і мчить туди, де сонце обіймає горизонт... А зорепад обпікає долоні, і гріє, гріє його втомлене і холодне серце. Багато років минуло, одружився козак на Тузі, дочки- Суми народилися на світ у тій родині, бо без Щастя немає і Любові. А Туга породжує лише Печаль. Південне вино обпікало Душу, прогоняло Тугу і Смуток.


Знав козак, де живе його Щастя - на сонячній галявині, стародавнього острова, у самій глибині Массальского лісу (1):


Де світанки Святить роса, 


Черноокого щастя коса.


І цілує заходи зоря, 


Зігрівається мить кобзаря.


Один раз у рік, виходило Щастя на берег древньої річки. Співало вінчальні пісні, заплітало чорні коси, в обіймах ніжності. Води Удаю вдячно підспівували, сонячні промені танцювали у хвилях, і всім людям ставало тепліше і ласкавіше. І лише у Андрія у ці славні дні серце рвалося з грудей, і Туга зі своїми дітьми немов зникали у туманній далині. Зростала і зростала любов козака рік від року.


В один із днів, коли Щастя співало весільні пісні на березі Удаю (2), вирвалося серце з грудей молодого отамана. І помчало назустріч своїй Долi, а що козак без серця? Осідлав Андрій чорного, як ніч коня і помчав на його поклик, а вели його крапельки крові, які відгукувалися любов`ю і ніжністю у грудях.



Забрав отаман своє Щастя, воно лагідно обійняло козака за міцні плечі, і впало рубіновим медальйоном йому на груди. Але серце не повернуло, ніколи Щастя не поверне серце козакові... У морi ніжності тонув отаман, бо Щастя породжує дочок і синів, ім`я їм Ніжність. Туга і Смуток розтанули у темряві, чекаючи нового козака, який відмовиться від свого Щастя!


***


Хотілося б залишити цю бувальщину у вічності, але є у неї продовження...


Гарячий був отаман, як багаття полтавських козаків, швидкий, як степовий ураган, сміливий, як хвилі Дніпра, і гордий, як молодий орел. Перемагав у військових походах, а Щастя прогоняло Тугу... В один з літніх днів, Любов і Частка козака втомилася проганяти Тугу і Смуток, і попросила розпалити таке високе багаття, яке ніколи не підпустить до їх будинку Тугу, а якщо він не виконає її прохання, то залишить його Щастя. Гордість гострим ножем пронизала Душу і тіло козака, зірвав він медальйон з грудей, і відкинув геть, а разом з ним і своє серце. Не розумів козак, що Щастя не можна втратити випадково, і воно не може піти, поки він сам не відмовиться від нього.


З тих пір, ходить багато століть по землі неприкаяний козак, він шукає своє Щастя і своє серце. А коли знайде, то більше вже ніколи не відмовиться від нього. Бо, що за козак без серця? Порожньо у нього у грудях і на Душі, бо, навіть Туга і Смуток покинули його, їм стало ніде жити.

___________
1. Ліс на острові в межах міста Пирятин (Полтавська область).
2. Річка, що омиває острів, на якій стоїть місто Пирятин.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.03.2017 СпецТЕМИ / Думки вголос
Афоризми
24.03.2017 СпецТЕМИ / Думки вголос
Афоризми
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
19.11.2017 © Ігор Рубцов / Мініатюра
Листи з минулого
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (2)
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (1)
17.11.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (19.)
16.11.2017 © Ірина Мельничин / Новела
Занурення
Мініатюра Про хлопця
19.09.2017 © Золотоверх Леся Михайлівна
Некто
23.03.2017
Притча про щастя
20.05.2016 © Дарія Китайгородська
Ганяйтеся, чорноброві...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 52  Коментарів: 6
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.03.2017 15:03  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 

Щиро дякую, пані Ганно!!! Будемо берегти своє щастя!!! 

 24.03.2017 12:40  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Гарна притча!!! 

 24.03.2017 10:30  © ... для Тетяна Ільніцька 

Щиро дякую, пані Тетяно!!! Нехай з нами цього не станеться!!! А може поверне козак своє щастя?)))) Йду до Вас читати про наболіле, про тролів... 

 24.03.2017 09:28  Тетяна Ільніцька для © ... 

Притча - це завжди повчання. У нашому сучасному світі притча розрослася до розміру роману, утворивши нові симбіотичні жанри. Так, бачимо роман-притчу у творчості Галини Пагутяк ("Смітник Господа нашого", "Радісна пустеля").
Зміст Вашої притчі, пані Олю, зрозумілий: зрадивши себе, назавжди втрачаєш Щастя. Так і є, пані Олю. 

 23.03.2017 22:42  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Щиро дякую!!! Все вірно, пане Олександре Миколайовичу, такі козаки по Землі ходять, що сумніваєшся в їх походженні!!!))) 

 23.03.2017 21:58  Панін Олександр Мико... для © ... 

Це, навіть, не зовсім Козак, це якась нездоланна Стихія, Напівбог, Напівдемон - Кохання і Туга. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +89
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +131
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +129
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +73
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.11.2011 © Микола Щасливий
27.03.2012 © Микола Щасливий
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди