24.03.2017 19:47
лише 18+
129
    
  1 | 1  
 © Лариса Мандзюк

Покинута весна...

Покинута  весна...

Покинута весна і сльози на очах, 

холодний погляд у моє вікно.

Зів"яли квіти у моїх руках, 

а на столі розлилося вино.


Музика танцю відлунням креслить ніч, 

розірве мої спогади світанок.

Разом з любов"ю були віч на віч, 

тепер одна у цей самотній ранок.


Життя своє гортаю в самоті, 

допю із келиха хмільне вино.

Скупі хвилини радості в житті, 

десь є кохання, вірю все одно.


Цілує вітер за вікном весну, 

каблучку срібну місяць подарує.

В розлуці ти залишив тут, одну

де світ мене, не бачить і не чує.


Забути все, втікаючи від себе

не хочу мати долю не свою.

Цвіте весна покинута, без тебе...

Ковток вина я з келиха допю.


Автор Лариса Мандзюк.



м. Львів., 24. 04.2017.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2017 12:34  Олена Вишневська => © 

Душевний вірш

 25.03.2017 00:45  Тетяна Белімова => © 

Мудро, розважливо, хоча емоції, здається, підкорили героїв.